ЗАТВЕРДЖЕНО:
Наказ по школі від ________, № __ ПОГОДЖЕНО:
Голова профкому _______
Програма первинного інструктажу з охорони праці на робочому місці
для працівників Кальницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім.Я.Івашкевича
1. Загальні відомості про навчально-виховний процес та обладнання на робочому місці, в навчальному кабінеті, спортивному залі, харчоблоці, електрощитовій, котельні тощо. Основні небезпечні фактори, що виникають при цих процесах, особливості їх дії на працівників. Питання санітарії та гігієни праці.
2. Безпечна організація робіт та утримання робочого місця.
3. Небезпечні механізми, прилади. Засоби безпеки обладнання (системи блокування та сигналізації, знаки безпеки). Вимоги запобігання електротравматизму.
4. Порядок підготовки до праці (перевірка справності обладнання, пускових приладів, інструменту, блокувань, заземлення та інших засобів захисту).
5. Дії при виникненні небезпечної ситуації.
6. Засоби індивідуального захисту на робочому місці.
7. Характерні причини аварій (пожеж, вибухів тощо), випадків виробничого травматизму.
8. План ліквідації аварії. Обов’язки і дії працівників при аваріях. Надання першої (долікарської) допомоги потерпілим.
9. Вимоги безпеки при закінченні роботи
ЗАТВЕРДЖЕНО:
Наказ по школі від _______ р., № __ ПОГОДЖЕНО:
Голова профкому ______________
Програма вступного інструктажу з охорони праці
для працівників Кальницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім.Я.Івашкевича
1. Загальні відомості про навчальний заклад, його кабінети, навчальні майстерні, спортивний зал. Характерні особливості організації навчально-виховного процесу, об’єкти підвищеної небезпеки.
2. Загальні правила поведінки на території навчального закладу. Розташування кабінетів, навчальних майстерень, спортивного залу, харчоблоку, медпункту, підсобних приміщень тощо.
3. Основні положення Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю, нормативних актів про охорону праці, вирішення спірних питань між роботодавцем та працівником. Система управління охороною праці, громадський контроль за охороною праці в навчальному закладі: обов’язки власника з охорони праці; обов’язки працівника щодо виконання вимог нормативних актів з охорони праці; права працівника з охорони праці при укладанні трудової угоди та під час роботи у закладі; відповідальність працівника за порушення вимог охорони праці; попередні та періодичні медичні огляди; соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань; навчання з питань охорони праці.
4. Трудовий договір, робочий час та час відпочинку. Правила внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, відповідальність за їх порушення. Колективний договір, пільги та відшкодування за важкі та шкідливі умови праці, порядок їх надання.
5. Охорона праці жінок та осіб, молодших за 18 років.
6. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, характерні для навчального закладу. Методи та засоби запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, засоби індивідуального та колективного захисту. Питання електробезпеки.
7. Основні вимоги санітарії та гігієни праці.
8. Обставини та причини окремих характерних нещасних випадків та аварій, які стались у навчальному закладі та інших аналогічних навчальних закладах через порушення вимог охорони праці.
9. Порядок розслідування та оформлення документації щодо нещасних випадків та професійних захворювань.
10. Пожежна безпека. Способи та засоби запобігання пожежам, вибухам. Дії працівників при їх виникненні. Структурні підрозділи, найбільш небезпечні в пожежному плані. Протипожежний режим. Застосування первинних засобів пожежегасіння.
11. Перша (долікарська) допомога потерпілим. Дії працівників у разі нещасного випадку та аварії в навчальному закладі.
ЗАТВЕРДЖЕНО:
Наказ по школі від ________ № ___ ПОГОДЖЕНО:
Голова профкому ______________
ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
для працівників Кальницької ЗОШІ-ІІІ ст.ім. Я. Івашкевича
1. Загальні відомості про навчальний заклад, його кабінети, навчальні майстерні, спортивний зал. Характерні особливості організації навчально-виховного процесу, об’єкти підвищеної небезпеки.
1.1. Кальницька ЗОШ І-ІІІ ст.ім. Я.Івашкевича –заклад комунальної власності Іллінецької районної ради Вінницької області.
1.2. Кальницька ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Я. Івашкевича розташована у приміщенні по вул. Богуна 184.
1.3. Школа має наступні кабінети:української мови та літератури, англійської мови, історії, математики, біології, інформатики, хімії, фізики.
1.4. Школа планує свою роботу самостійно відповідно до річного плану.
1.5. Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники школи самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.
1.6. Школа здійснює навчально-виховний процес за денною, екстернатною формою навчання.
1.7. У школі для учнів 1-4 класів за бажанням їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, створена група продовженого дня.
1.8. Структура навчального року, а також тижневе навантаження учнів установлюються школою у межах часу, що передбачений робочим навчальним планом. При цьому залишається незмінною тривалість навчального року (у початкових класах – не менше 175 робочих днів, у 5-11(12) класах – 190 робочих днів)
1.9. Навчальні заняття розпочинаються 1 вересня у День знань і закінчуються у 1-4-х класах 31 травня, 5-8-х — 18 червня, 9-11-х — 31 червня, але не пізніше 1 липня наступного року.
1.10. Навчальний рік поділяється на два семестри.
1.11. Відволікання учнів від навчальних занять на інші види діяльності забороняється (крім випадків, передбачених законодавством України).
1.12. Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.
1.13. Тривалість уроків у школі становить: у перших класах – 35 хвилин, у других-одинадцятих – 45 хвилин.
1.14. Щоденна кількість і послідовність навчальних занять визначається розкладом уроків, що складається на кожен семестр відповідно до санітарно-гігієнічних та педагогічних вимог, погоджується радою школи і затверджується директором.
1.15. Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у школі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдаровань.
1.16. Зміст, обсяг і характер домашніх завдань із кожного предмету визначаються вчителем відповідно до педагогічних і санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.
1.17. У 1-2 класах дається словесна характеристика знань учнів у навчанні, у 3-11 класах – бальна.
1.18. Порядок переведення й випуск учнів школи визначається Інструкцією про переведення та випуск учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти усіх типів та форм власності, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України.
1.19. Учням, які закінчили певний ступень школи, видається відповідний документ про освіту: по закінченні початкової школи – табель успішності; по закінченні основної школи – свідоцтво про базову загальну середню освіту; по закінченні школи – атестат про повну загальну середню освіту.
1.20. Об’єктами підвищеної небезпеки на території школи є:
— електрощитові;
— електрообладнання в кабінетах;
— електричні розетки;
— переносні електричні подовжувачі;
— комп’ютери, копіювальна техніка;
— електроплита;
— обладнання в шкільній їдальні;
— прилади в кабінетах хімії, фізики, інформатики;
— приміщення котельні;
— територія школи під час ожеледиці
2. Загальні правила поведінки на території навчального закладу. Розташування кабінетів, спортивного залу, харчоблоку, медпункту, підсобних приміщень тощ
2.1. У відповідності до «Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників школи» у навчальному закладі трудова дисципліна ґрунтується на свідомому і сумлінному виконанні працівниками своїх трудових обов’язків і є необхідною умовою організації ефективної праці і навчального процесу.
2.2. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного та громадського впливу.
2.3. Працівники школи зобов’язані:
— працювати сумлінно, виконувати навчальний режим, вимоги Статуту школи і Правил внутрішнього трудового розпорядку, дотримуватися дисципліни праці;
— виконувати вимоги з охорон праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями;
— берегти обладнання, інвентар, матеріали, навчальні посібники тощо,
— виховувати в учнів бережливе ставлення до майна школи.
2.4. Коло обов’язків (робіт), що їх виконує кожний працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями, затвердженими в установленому порядку, і Правилами внутрішнього розпорядку школи.
3. Основні положення Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю, нормативних актів про охорону праці, вирішення спірних питань між роботодавцем та працівником. Система управління охороною праці, громадський контроль за охороною праці в навчальному закладі: обов’язки власника з охорони праці; обов’язки працівника щодо виконання вимог нормативних актів з охорони праці; права працівника з охорони праці при укладанні трудової угоди та під час роботи у закладі; відповідальність працівника за порушення вимог охорони праці; попередні та періодичні медичні огляди; соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань; навчання з питань охорони праці.
3.1. Працівник має право на:
— захист професійної честі, гідності;
— участь у громадському самоврядуванні;
— підвищення кваліфікації й перепідготовку;
— розірвання трудового договору за власним бажанням, якщо адміністрація школи не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань, і на вихідну допомогу в цьому випадку в розмірі трьохмісячного заробітку;
— внесення пропозицій до «Угоди на охорону праці між адміністрацією й комітетом профспілки» про поліпшення умов праці,виробничої санітарії, техніки безпеки на робочому місці;
— відшкодування школою шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням трудових обов’язків;
— відшкодування моральної шкоди, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя;
— заохочення за успіхи у праці;
— звернення з приводу трудових спорів з адміністрацією до комісії з трудових спорів, а також до суду;
— інформацію про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
— відмову від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для життя або здоров’я працівника чи інших людей або навколишньому середовищу (якщо факт такої ситуації підтверджується уповноваженим з охорони праці школи з участю представника профспілки, а в разі виникнення конфлікту – відповідним органом державного нагляду за охорону праці з участю представника профспілки;
— надання легшої роботи за станом здоров’я відповідно до медичного висновку (тимчасово або без обмеження строку);
— обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань;
— безкоштовне забезпечення спецодягом, миючими засобами за встановленими нормами;
— щорічну основну відпустку, а у випадку невідкладної необхідності – на відпустку без збереження зарплати або на відпустку в рахунок тарифної.
3.2. Працівник зобов’язаний в установлені строки проходити медичний огляд відповідно до чинного законодавства.
3.3. У школі на основі Положення про навчання з питань охорони праці, з урахуванням специфіки виробництва та вимог державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, розроблено і затверджено наказом директора школи план-графік проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з яким повинні бути ознайомлені працівники.
3.4. Працівники школи при прийнятті на роботу і періодично в процесі роботи проходять навчання і перевірку знань згідно з вимогами Положення. Допуск до роботи (виконання навчальних практичних завдань) без навчання і перевірки знань з питань охорони праці забороняється.
3.5. Особи, які суміщають професії, проходять навчання та інструктажі з охорони праці як з їх основних професій, так і з професій за сумісництвом.
4. Трудовий договір, робочий час та час відпочинку. Правила внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, відповідальність за їх порушення. Колективний договір, пільги та відшкодування за важкі та шкідливі умови праці, порядок їх надання.
4.1. Працівники працюють при п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями.
4.2. Початок роботи о 8.00 ранку, завершення – о 17.00, із перервою на обід з 12.00 до 13.00;
4.3. Для педагогічних працівників тривалість робочого часу визначається навчальним розкладом і посадовими обов’язками. При можливості передбачається один вільний день на тиждень для методичної роботи й підвищення кваліфікації.
4.4. Педагогічні працівники можуть залучатися адміністрацією до чергування по школі у відповідності до існуючого графіка. Чергування починається за 20 хвилин до початку занять і закінчується не пізніше 20 хвилин після останнього уроку.
4.5. Для педагогічних працівників час осінніх, зимових і весняних канікул, а також час літніх канікул, які не співпадають із черговою відпусткою, є робочим часом. У ці періоди учитель залучається адміністрацією школи до педагогічної й організаторської роботи у межах часу, що не перевищує його навчального навантаження до початку канікул.
4.6. Педагогічний працівник один раз на п’ять років проходить переатестацію.
4.7. Технічні працівники у канікулярний час залучаються до виконання господарських робіт, які не вимагають спеціальних знань (дрібний ремонт, робота на території школи, охорона школи та ін..), у межах установленого робочого часу.
4.8. За порушення трудової дисципліни може бути застосовано один із видів стягнення: догана, звільнення.
4.9. Звільнення з роботи застосовується за систематичне порушення трудової дисципліни, прогул без поважних причин, появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння, вчинення за місцем роботи розкрадання державного або громадського майна, вчинення аморального проступку.
4.10. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене у порядку, встановленому чинним законодавством в органи по розгляду трудових спорів.
4.11. Адміністрація школи визначає тривалість щорічної основної відпустки працівників, черговість її надання згідно з графіком, який затверджується адміністрацією за погодженням з профспілковим комітетом на початку календарного року і доводиться до відома усіх працівників.
4.12. У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору забезпечується за його бажанням реалізація права на одержання невикористаної відпустки з подальшим звільненням (ст. 3 Закону України «Про відпустки»).
4.13. Працівник письмово повідомляється про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком строку (ст. 10 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відпустки»).
4.14. На вимогу працівника можливе перенесення щорічної відпустки на інший, ніж це передбачено графіком, період у випадках:
— порушення строку повідомлення працівника про час надання відпустки;
— несвоєчасної виплати заробітної плати за період відпустки, тобто пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 10, 12 Закону України «Про відпустки»);
4.15. Відповідно до п. 2.8. Колективного договору та додатку 7 цього ж договору працівникам, зайнятим на роботі з важкими та шкідливими умовами праці встановлюється доплати працівникам, зайнятим на роботі з важкими та шкідливими умовами праці.
4.16. Адміністрація школи під час укладення трудового договору інформує працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
4.17. На роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов’язані із забрудненням або тих, що здійснюються в несприятливих температурних умовах, працівникам безкоштовно видається відповідно до норм:
— спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту;
— мило.
4.18. Особи без використання необхідних засобів захисту до роботи не допускаються.
5. Охорона праці жінок.
5.1. Забезпечується надання жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда (до 18 років), одинокій матері щорічної додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки».
5.2. Надається додаткова оплачувана відпустка до 7 календарних днів працівникам з ненормованим робочим днем відповідно до переліку посад і професій (додаток 4 Колективного договору) та до 4 календарних днів працівникам за роботу в умовах підвищеного ризику для здоров’я (додаток 5) в межах фонду заробітної плати.
5.3. Особам, які працюють на умовах неповного робочого часу, в тому числі тим, хто перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається щорічна оплачувана відпустка повної тривалості.
5.4. Надається відпустка без збереження заробітної плати працівникам за сімейними обставинами не більше 15 календарних днів на рік (ст. 26 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відпустки»).
5.5. При складанні розкладу навчальних занять забезпечується оптимальний режим роботи для жінок, які мають двох і більше дітей віком до 16 років.
5.6. Не допускається звільнення за ініціативою адміністрації вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років).
6. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, характерні для навчального закладу. Методи та засоби запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, засоби індивідуального та колективного захисту. Питання електробезпеки.
6.1. При виконанні професійних обов’язків на вчителя (працівника) можуть діяти такі шкідливі або небезпечні фактори:
— висока психофізіологічна напруга;
— висока концентрація уваги;
— небезпека ураження електрострумом;
— небезпека виникнення загорань та пожеж;
— порушення параметрів мікроклімату, передбачених для навчальних приміщень;
— довготривалі статичні навантаження.
6.2. Якщо вплив шкідливих та небезпечних факторів, які діють на вчителя під час навчального процесу, можна зменшити за рахунок засобів індивідуального захисту, то вони видаються згідно з типовими або галузевими нормами.
6.3. Адміністрація школи:
— під час прийняття працівників на роботу, в процесі роботи організовує навчання та інструктажі з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки у разі виникнення аварій та правил протипожежної безпеки;
— не допускає до роботи працівників, в тому числі посадових осіб, з якими не проведено навчання, інструктаж і перевірка їх знань з охорони праці;
— здійснює контроль за виконанням заходів розроблених комісією по розслідуванню нещасних випадків виробничого та невиробничого характеру;
— забезпечує створення на робочих місцях, в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, безпечність технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання та других засобів, які використовуються в закладі;
— організовує розробку і затвердження положень, інструкцій інших актів з охорони праці, що діють в межах закладу та встановлює правила виконання робіт і поведінки працівників і учнів на території закладу, в приміщеннях, на робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативно-правовими актами та літературою з охорони праці;
— забезпечує виконання заходів викладених в Угоді з охорони праці (поновлюється щорічно).
6.4. (З питань електробезпеки дивись вступний інструктаж з електробезпеки.)
7. Основні вимоги санітарії та гігієни праці.
7.1. Працівник зобов’язаний:
— дотримуватися правил особистої гігієни;
— тримати в порядку й чистоті своє робоче місце, не порушувати санітарні правила у шкільних приміщеннях;
7.2. Адміністрація контролює виконанням законодавства про організацію безпечних умов праці, належних виробничих і санітарно-побутових умов, забезпечення окремих працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту.
7.3. При прийомі на роботу працівник інструктується з виробничої санітарії, гігієни праці.
7.4. Тривалість уроків і перерв у школі погоджено з районною державної санітарно-епідеміологічною служби.
7.5. Під час занять, після другого та четвертого уроку проводиться вологе прибирання приміщень.
7.6. Класні приміщення на перервах провітрюються.
7.7. Зміст, обсяг і характер завдань із кожного предмету визначаються вчителем відповідно до педагогічних і санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.
8. Обставини та причини окремих характерних нещасних випадків та аварій, які стались у навчальному закладі та інших аналогічних навчальних закладах через порушення вимог охорони праці.
8.1. Причинами нещасних випадків та обставинами, що їх супроводжують є невиконання працівниками правил техніки безпеки, зокрема:
— ураження електричним струмом при необережному поводженні з електророзеткою, електроапаратурою, електроінструментом, станками;
— загоряння електроапаратури внаслідок використання нестандартних запобіжників;
— одержання термічного опіку при заміні лампи діапроектора;
— отримання травми під час користування несправними меблями;
— поранення при роботі на станках унаслідок відсутності чи несправності огородження;
— користування відкритими електричними розетками, електроприладами з порушеною ізоляцією проводів;
— вмикання та вимикати з електромережі електроприладів мокрими руками;
— необережність при ходьбі по території подвір’я під час ожеледиці;
— необережність під час ходьби після вологого прибирання полів, східців;
— робота на несправному обладнанні;
— ненадійність захисного заземлення, занулення;
— самостійне усування несправності електромережі та електрообладнання тощо.
9. Порядок розслідування та оформлення документації щодо нещасних випадків та професійних захворювань.
9.1. Нещасні випадки (за винятком групових), які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною школою.
9.2. Розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 календарних днів після утворення комісії. У разі потреби цей термін може бути продовжений директором школи.
9.3. За результатами розслідування нещасного випадку складається акт встановленого зразка.
9.4. Екземпляр акту розслідування надається потерпілому або особі, яка представляє його інтереси.
9.5. Адміністрація школи при виникненні нещасного випадку з працівником на виробництві:
— організує своєчасне його розслідування;
— збереження місця роботи (посади) та середньої заробітної плати на весь період до відновлення працездатності або до встановлення постійної втрати професійної працездатності.
9.6. На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.
10. Пожежна безпека. Способи та засоби запобігання пожежам, вибухам. Дії працівників при їх виникненні. Структурні підрозділи, найбільш небезпечні в пожежному плані. Протипожежний режим. Застосування первинних засобів пожежогасіння.
10.1. (З питань пожежної безпеки дивись «Вступний інструктаж з пожежної безпеки»).
11. Перша (долікарська) допомога потерпілим. Дії працівників у разі нещасного випадку та аварії в навчальному закладі.
11.1. При опіках:
— при термічних опіках першого ступеня уражене місце обробляють етиловим спиртом, після чого накладають суху стерильну пов’язку або чисту тканину і звертаються до дерматолога. Ні в якому разі не можна проколювати пухир, змочувати місця опіків водою, припікати їх розчином перманганату калію, бриліантової зелені, розчином йоду, застосовувати «народні засоби», різні олії, вазелін, бо вони тільки підсилюють опіки, сповільнюють загоєння ран;
— при важких опіках необхідно негайно відправити потерпілого до лікувального закладу.
11.2. Удари, розтяги:
— створити спокій пошкодженій ділянці й покласти на неї 3-4 рази холод (щоразу на 1 годину з інтервалами 15—20 хв.);
— у разі удару носа, що супроводжується кровотечею, не дозволяється сякатися;
— голову слід. нахилити вперед, затиснувши крила носа пальцями на 10—15 хв.;
— за умови удару голови треба забезпечити спокій;
— під час транспортування постраждалого слід покласти на спину, підклавши під голову подушку або м’яку тканину;
— не можна дозволяти потерпілому з такою травмою самостійно йти в лікарню.
11.3. Переломи, вивихи:
— не можна пробувати вправляти, тягти за пошкоджене місце;
— необхідно створити максимальний спокій, нерухомість пошкодженої частини тіла за допомогою транспортної шини — твердого матеріалу, обгорнутого в м’яку тканину;
— шину треба прибинтувати так, щоб вона захоплювала суглоби нижче і вище від місця пошкодження;
— у разі перелому кісток гомілки укладають дві шини із зовнішнього і внутрішнього боків ноги від стопи до верхньої третини стегна;
— у разі перелому стегна одну шину розміщують уздовж зовнішнього боку від пахвової западини пошкодженого боку до стопи, а другу — уздовж внутрішнього боку від паху до стопи;
— шини туго прибинтовують до ноги бинтами або рушниками в 3—4 місцях;
— стопу фіксують тугою пов’язкою;
— у разі перелому руки, ключиці або вивиху кісток у плечовому або ліктьовому суглобі руку притискують до тулуба, закріплюють пов’язкою.
11.4. Поранення:
— необхідно зупинити кровотечу, накласти стерильну пов’язку і доставити потерпілого до лікаря;
— той, хто надає допомогу при пораненні, повинен з милом помити руки, а якщо це неможливо — намазати пальці йодною настоянкою;
— доторкуватися до рани навіть вимитими руками не дозволяється;
— не дозволяється обмивати рану водою;
— при незначних порізах рану обробляють йодною настоянкою і накладають марлеву пов’язку, яка захищає організм від мікробів і сприяє швидкому зсіданню крові;
— при пораненні склом або іншим предметом рану промивають великою кількістю дистильованої води або тампоном, змоченим етиловим спиртом або розчином перекису водню;
— виймають осколки скла і знову промивають рану спиртом або розчином перекису водню;
— якщо рана забруднена, бруд видаляється тільки навкруги, але ні в якому разі не з глибинних шарів рани;
— шкіру навколо рани обробляють йодною настоянкою або розчином брильянтової зелені, перев’язують і звертаються в медпункт;
— у разі кровотечі у вигляді крапель або рівної струмини під тиском судину, яка кровоточить, потрібно притиснути до кістки вище від місця поранення, а якщо це кровотеча на руці або нозі, то після цього максимально зігнути кінцівку в суглобі та забинтувати його в такому положенні;
— потім накладають джгут на 5—10 см вище від рани, під джгут необхідно підкласти тканину або марлеву пов’язку, а також записку про час його накладання;
— джгут не можна залишати на кінцівці довше ніж 1,5 год.
11.5. У разі враження електричним струмом необхідно негайно відключити напругу, а при неможливості — потерпілого необхідно будь-яким з безпечних способів звільнити від дії струму.
11.6. При звільненні постраждалого від дії струму забороняється торкатися до нього незахищеними руками.
11.7. Надати потерпілому першу медичну допомогу.
— при раптовій зупинці серця – завдати удару по грудині і почати реанімацію;
— якщо постраждалий у стані коми, – повернути його на живіт;
— при кровотечі – накласти джгут та пов’язку;
— при електричних опіках і ранах – накласти стерильні пов’язки.
— відправити потерпілого до лікарні для медичного огляду, щоб запобігти ускладнень від електротравм
Кальницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.Я. Івашкевича
Затверджено наказом
по школі від _______ № __
ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ З ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
1. Загальні положення
1.1. Кожен працівник зобов’язаний знати і виконувати правила пожежної безпеки, а при виникненні пожежі – вжити всіх залежних від нього заходів для рятування учнів і гасіння пожежі.
1.2. Сходові клітки, евакуаційні виходи, проходи, коридорні тамбури повинні утримуватися постійно вільними.
1.3. У навчальних кабінетах парти, столи, стільці необхідно встановлювати так, щоб не заставляти виходів із кабінетів.
1.4. У навчальних кабінетах слід суворо дотримуватись протипожежного режиму. Приміщення повинні постійно утримуватись в чистоті.
1.5. Весь пожежний інвентар і обладнання треба утримувати у справному стані, розміщувати на видних місцях.
1.6. На шкільному подвір’ї забороняється розкладання вогнищ, спалювання сміття, паління.
2. Вимоги безпеки до початку роботи.
2.1. У кабінетах, горючі речовини й матеріали потрібно зберігати у шафах, що замикаються.
2.2. Забороняється використовувати електроприлади із пошкодженою ізоляцією, зберігати біля них рідини, які легко займаються, обгортати папером або тканиною електричні лампи.
2.3. Не працюйте на несправному обладнанні.
2.4. Перед початком роботи на електрообладнанні перевірте наявність і надійність кріплення захисних засобів і з’єднання захисного заземлення, занулення.
3. Вимоги безпеки під час виконання робіт
3.1. Виконуйте лише ту роботу, з якої пройшли інструктаж, не передоручайте свою роботу іншим особам.
3.2. Забороняється використовувати пожежний інвентар та обладнання для господарських та інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням.
3.3. Не дозволяється використовувати кабелі і проводи із пошкодженою ізоляцією.
3.4. Не дозволяється переносити ввімкнені електроприлади, залишати без догляду ввімкнені в електромережу нагрівальні прилади.
3.5. Забороняється користуватися пошкодженими розетками, зав’язувати і скручувати електропроводи.
3.6. Забороняється самостійно усувати несправності електромережі та електрообладнання.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Щоденно після закінчення занять у кабінетах, викладачі, лаборанти повинні уважно оглянути всі приміщення, які закриваються, вимикати електроприлади, обладнання, освітлення.
4.2. Після закінчення роботи слід прибрати сміття, відходи та виробничі обрізки.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. У випадку виникнення пожежі дії працівників мають бути спрямовані на створення безпеки дітей:
— у першу чергу лровести рятування та евакуацію згідно з планом евакуації;
— при охопленні полум’ям вхідних дверей евакуація проводиться через вікна (перший етаж);
— діяти чітко, без метушні, запобігати проявам паніки серед учнів та співробітників.
5.2. Кожен працівник, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів тощо), зобов’язаний:
— вимкнути електромережу;
— негайно повідомити про це по телефону 101 до пожежної частини;
— сповістити про пожежу адміністрацію навчального закладу;
— вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння;
— якщо у кімнаті є вода — змочіть нею все приміщення та його предмети, це дозволить вам на деякій час зменшити дію диму та полум’я;
— знеструмлену електропроводку можна гасити піском, водою, вогнегасником;
— загорання у витяжній шафі ліквідується вогнегасником після вимкнення вентилятора;
— у випадку загоряння проводів зварювального апарату виключіть його, а потім трансформатор і полум’я загасіть піском чи вогнегасником;
— для гасіння металічного натрію, що загорівся, треба користуватися порошковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або ковдрою. Не дозволяється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та оксид карбону (IV) (вуглекислоту).
— якщо в кабінеті розлито невелику кількість органічних розчинників (до 0,05 л), треба загасити відкрите полум’я у всьому приміщенні і провітрити його;
Коли розлито органічні розчинники у кількостях, більших за 0,05 л, необхідно:
— негайно вивести учнів із приміщення;
— загасити в приміщенні усі пальники і вимкнути електричні прилади;
— відчинити вікна або кватирки і зачинити двері;
— розлиту рідину засипати піском або тирсою, за допомогою дерев’яного совка або двох дерев’яних дощечок зібрати в тару і знешкодити в той самий день;
— провітрювання приміщення припинити тільки після того, як повністю зникне запах розлитого розчинника;
— під час прибирання користуватися захисними окулярами та гумовими рукавицями.
Якщо на вас зайнявся одяг:
— не можна бігти, це лише підсилить горіння;
— треба швидко скинути одяг, що зайнявся, а якщо це не вдалося, варто впасти та качатися по підлозі (землі), збиваючи полум’я.
Якщо на іншій людині зайнявся одяг:
— не можна давати людині бігати, — полум’я розгориться ще сильніше;
— треба допомогти ураженому швидко скинути одяг, що зайнявся, і залити його водою;
— якщо це не вдалося, необхідно повалити потерпілого на підлогу (землю). Намагайтеся будь-яким способом збити полум’я: залийте водою, засипайте землею, закидайте снігом, накиньте щільну тканину (брезент, ковдру, пальто) і щільно пригорніть тканину до палаючого одягу. При цьому голову потерпілого слід залишити відкритою, щоб уникнути отруєння продуктами горіння;
— надати першу (долікарську) допомогу потерпілим в аварійній ситуації;
При опіках:
— при термічних опіках першого ступеня уражене місце обробляють етиловим спиртом, після чого накладають суху стерильну пов’язку або чисту тканину і звертаються до дерматолога. Ні в якому разі не можна проколювати пухир, змочувати місця опіків водою, припікати їх розчином перманганату калію, бриліантової зелені, розчином йоду, застосовувати «народні засоби», різні олії, вазелін, бо вони тільки підсилюють опіки, сповільнюють загоєння ран;
— при важких опіках необхідно негайно відправити потерпілого до лікувального закладу;
— організувати зустріч пожежних підрозділів.
Заступник директора школи ______________
з навчально-виховної роботи
З інструкцією ознайомлений «____» 20___ року
Інструкцію отримав _________________
Кальницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.Я.Івашкевича
Затверджено наказом
по школі від ___________ р. № ___
ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ З ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ №
1. Загальні положення
1.1. До роботи з використанням переносного електричного устаткування допускаються особи, що пройшли попередній при вступі на роботу медичний огляд, ввідний та первинний на робочому місці інструктажі, зокрема при роботі з електроустаткуванням.
1.2. У своїй роботі працівники повинні використовувати тільки ті електроприлади, до яких вони допущені посадовими інструкціями.
1.3. При користуванні складними електроприладами дотримуватись спеціальних інструкцій.
1.4. Не дозволяється:
― торкатися до клем та електропроводів, до розеток мережі, до арматури освітлення;
― відкривати електрощити;
― залишати без нагляду електронагрівальні прилади, що підключені до електромережі;
― користуватися електричною праскою, плиткою, чайником без спеціальних підставок, що не згорають;
― торкатися до води, що нагрівається в електронагрівачі та самої посудини (металевої), якщо вона є підключеною до мережі;
― використовувати папір або тканину як абажур.
1.5. Про усі випадки несправності розеток, вимикачів, відключення світла терміново повідомляти адміністрацію освітньої установи.
2. Вимоги безпеки до початку роботи.
2.1. Перед увімкненням електроприладу перевірте справність розетки мережі, а також, вилку і мережевий шнур, чи не порушена ізоляція.
2.2. Перш ніж включити електроприлад, уважно ознайомтеся з керівництвом по експлуатації.
2.3. Перевірте справність електроприладів.
2.4. Дотримуйтесь наступних заходів безпеки:
― уникайте перегрівання, переохолодження, а також попадання вологи та пилу всередину електроприладу;
― не ставте важкі предмети на корпус;
― не загороджуйте вентиляційні отвори, вони потрібні для запобігання перегріванню;
― щоб уникнути нещасних випадків не включайте апарат при знятому корпусі — це небезпечно для життя.
2.5. Оглянете робоче місце, приберіть з-під ніг усе, що може перешкодити роботі, звільните проходи до устаткування.
2.6. Забороняється використовувати електроприлади із пошкодженою ізоляцією, зберігати біля них рідини, які легко займаються, обгортати папером або тканиною електричні лампи.
2.7. Не працюйте на несправному обладнанні.
2.8. Перед початком роботи на електрообладнанні перевірте наявність і надійність кріплення захисних засобів і з’єднання захисного заземлення, занулення.
3. Вимоги безпеки під час виконання робіт
3.1. Виконуйте лише ту роботу, з якої пройшли інструктаж, не передоручайте свою роботу іншим особам.
3.2. Не дозволяється використовувати кабелі і проводи із пошкодженою ізоляцією.
3.3. Не дозволяється переносити ввімкнені електроприлади, залишати без догляду ввімкнені в електромережу нагрівальні прилади.
3.4. Забороняється користуватися пошкодженими розетками, зав’язувати і скручувати електропроводи.
3.5. Забороняється самостійно усувати несправності електромережі та електрообладнання;
3.6. Дбайливо відноситися до електроустаткування:
― не кидати його, класти обережно на сухе і чисте місце на видноті, не допускаючи падіння;
― не ударяти по технічних засобах твердими предметами, не допускати попадання апарату під дію вологи.
3.7. При припиненні подачі струму під час роботи з електроустаткуванням або в перерві роботи від’єднати його від електромережі.
3.8. Особам, які використовують електроустаткуванням, забороняється:
― розбирати та робити самостійно ремонт (самого устаткування, дротів і т. ін.);
― триматися за дріт під час роботи устаткування.
3.9. Для уникнення пошкодження ізоляції і виникнення коротких замикань (і, як наслідок, – пожеж) не дозволяється:
— зафарбовувати і білити шнури і проводи;
— вішати на них будь-що і закріпляти їх за батареї опалювання чи водопровідні труби;
— встановлювати нестандартні плавкі запобіжники;
— довільно вбивати у стіни цвяхи і костилі, що може призвести до пошкодження прихованої ізоляції;
— самостійно проводити ремонт мереж, електророзеток, вимикачів.
3.10. При попаданні вологи на устаткування негайно вимкнути від електромережі апарат, вийнявши вилку з розетки. Вологу збирайте м’якою серветкою, потім дайте можливість волозі остаточно висохнути. Лише згодом можна підключати апарат до мережі.
3.11. Якщо при роботі з апаратом виникла необхідність заміни запобіжника, то необхідно вийняти вилку електрошнура з розетки електромережі.
3.12. Забороняється висмикувати вилку електроприладу із розетки за шнур.
3.13. Не залишайте без нагляду працюючу апаратуру.
3.14. Не зав’язуйте електропроводи у вузли, не підвішуйте їх на цвяхи.
3.15. У процесі експлуатації не допускайте можливості ушкодження мережевого шнура та порушення його контактів у вилці.
3.16. При появі ознак погіршення ізоляції (пощипуванні при торканні до металевих частин) негайно відключити апарат від електромережі.
4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
4.1. У випадку виникнення пожежі дії працівників мають бути спрямовані на створення безпеки дітей. В першу чергу провести рятування та евакуацію.
4.2. Кожен працівник, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів тощо), зобов’язаний:
― негайно повідомити про це по телефону 101 до пожежної частини;
―сповістити про пожежу адміністрацію навчального закладу;
―організувати зустріч пожежних підрозділів;
― вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.
4.3. При виникненні пожежі гасити пожежу слід починати з вимикання джерела струму.
4.4. Електроустаткування, яке горить і знаходиться під напругою, необхідно гасити вуглекислотними або порошковими вогнегасниками. Використовувати воду для гасіння забороняється.
4.5. При виявленні обірваного електричного дроту, звисаючого або такого, що торкається підлоги (землі), не наближатися до нього, негайно повідомити адміністрацію, залишатися на місці та попереджати інших.
4.6. У разі враження електричним струмом необхідно негайно відключити напругу, а при неможливості — потерпілого необхідно будь-яким з безпечних способів звільнити від дії струму.
4.7. При звільненні постраждалого від дії струму забороняється торкатися до нього незахищеними руками.
4.8. Надати потерпілому першу медичну допомогу.
— при раптовій зупинці серця – завдати удару по грудині і почати реанімацію;
— якщо постраждалий у стані коми, – повернути його на живіт;
— при кровотечі – накласти джгут та пов’язку;
— при електричних опіках і ранах – накласти стерильні пов’язки.
— відправити потерпілого до лікарні для медичного огляду, щоб запобігти ускладнень від електротравми.
4.9. Про те, що сталося негайно повідомити свого безпосереднього керівника.
5. Вимоги безпеки після закінчення роботи
5.1. Вимкнути з мережі устаткування.
5.2. Привести до порядку робоче місце.
5.3. Прибрати на місце засоби індивідуального захисту, ретельно вимити руки з милом.
5.4. Щоденно після закінчення занять у кабінетах, майстернях викладачі, лаборанти повинні уважно оглянути всі приміщення, які закриваються, вимкнути електроприлади, обладнання, освітлення.
5.5. Після закінчення роботи слід прибрати сміття, відходи та виробничі обрізки.
Заступник директора школи ______________
з навчально — виховної роботи
З інструкцією ознайомлений «____» 20___ року
Інструкцію отримав
Кальницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.Я. Івашкевича
Затверджено наказом
по школі від ______ № __
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __
ПРИ РОБОТІ З ЕЛЕКТРОПЛИТОЮ
1. Загальні положення
1.1.Електроплита використовується для приготування гарячих страв.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1.Перед підключенням електроплити до напруги перевірте її електропроводку на відсутність видимих пошкоджень ізоляції, а також на відсутність замикання на корпус.
3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1.Забороняється:
— при ввімкнутій електроплиті одночасно братися руками за електроплиту й пристрій, що має заземлення (водопровідний кран тощо);
— установлювати електроплиту на струмопровідній підлозі (метал, залізобетон, цегла тощо). У разі установки електроплити на струмопровідній підлозі, на підлозі повинні бути гумові килимки;
— розкривати, ремонтувати, здійснювати технічне обслуговування електроплити та її агрегатів при підключеному електрострумі;
— проводити ремонт електрообладнання електроплити особами без відповідного допуску.
4. Вимоги безпеки по закінченню роботи.
4.1.Обов’язково відключити електроплиту від електричного струму.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
5.1.При самозагорянні електроплити:
— відключити елктроплиту від електромережі;
— при необхідності негайно евакуювати дітей;
— повідомити про аварію директора школи;
— викликати пожежну частину (тел. 101);
5.2.При ураженні електрострумом:
— відключити електроплиту від електромережі;
— негайно розпочати допомогу потерпілому, викликати медичного працівника;
— повідомити про нещасний випадок директора школи.
Завідуючий господарством ______________
Кальницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Я. Івашкевича
Затверджено наказом
по школі від ______№ __
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __
при роботі з електроводонагрівачом
1. Загальні положення
1.1. Електроводонагрівач призначений для нагрівання води у побутових умовах.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Обов’язково перевірити цілісність ізоляції електричного кабелю.
2.2. До того, як включити електроводонагрівач необхідно заповнити його водою. Для цього:
— відкрийте вентиль магістралі холодного водопостачання і кран гарячої води для витиснення повітря (труба центрального гарячого водопостачання при цьому повинна бути перекрита, для запобігання виходу води в стояк);
— перекрийте кран гарячої води, відразу, як тільки із нього потече вода;
— обстежте бак і переконайтесь, що він не протікає;
— переведіть вимикач із положення «0» у положення «1». При цьому повинна загорітись червона індикаторна лампочка.
3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1. Забороняється:
— експлуатація електроводонагрівача з пошкодженим електричним кабелем;
— використовувати для підключення переносники, подовжувачі та тимчасово прокладені електролінії;
— заглушувати зливний отвір запобіжного клапану, який входить у комплект постачання;
— зменшувати внутрішній діаметр зливної труби;
— закривати боковий отвір клапану;
— проводити ремонт електрообладнання електроводонагрівача особами без відповідного допуску;
— у разі виникнення будь-яких несправностей у роботі електроводонагрівача, необхідно вимкнути його з електромережі та викликати спеціаліста для усунення неполадок;
3.2. У разі виникнення будь-яких несправностей у роботі електроводонагрівача, необхідно вимкнути його з електромережі та викликати спеціаліста для усунення неполадок.
3.3. Усі роботи з ремонту та технічною обслуговування здійснювати тільки при відключеному від мережі електроводонагрівачі, закритому вентилі холодної магістралі і відсутності води в електроводонагрівачі.
4. Вимоги безпеки по закінченню роботи.
4.1. Електроводонагрівач необхідно відключати від мережі під час:
— прибирання його зовні;
— переміщення його в інше місце;
— при тривалих простоях у роботі
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
5.1. При самозагорянні електроводонагрівача:
— відключити електроводонагрівач від електромережі;
— при необхідності негайно евакуювати дітей;
— повідомити про аварію директора школи;
— викликати пожежну частину (тел. 101 або 9-2-01);
5.2. При ураженні електрострумом:
— відключити електроводонагрівач від електромережі;
— негайно розпочати допомогу потерпілому, викликати медичного працівника;
— повідомити про нещасний випадок директора школи.
Завідуючий господарством
Кальницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.Я.Івашкевича
Затверджено наказом
по школі від ______№ __
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __
при роботі з морозильною камерою
1. Загальні положення
1.1.Морозильна камера використовується для зберігання заморожених охолоджених продуктів, виготовлення харчового льоду.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1.Перед підключенням морозильної камери до напруги перевірте її електропроводку на відсутність видимих пошкоджень ізоляції, а також на відсутність замикання на корпус.
3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1.Забороняється
— при ввімкнутій морозильній камері одночасно братися руками за морозильну камеру і пристрій, що має заземлення;
— експлуатувати морозильну камеру у приміщенні, де вологість повітря більше 80%;
— експлуатувати морозильну камеру у приміщенні, де температура повітря більше +400 С;
— установлювати морозильну камеру на струмопровідній підлозі (метал, залізобетон, цегла тощо). У разі установки морозильної камери на струмопровідній підлозі, на підлозі повинні бути гумові килимки;
— розкривати, ремонтувати, здійснювати технічне обслуговування морозильної камери та його агрегатів при підключеному електрострумі;
— проводити ремонт електрообладнання морозильної камери особами без відповідного допуску.
4. Вимоги безпеки по закінченню роботи.
4.1.Розмороження морозильної камери проводити не рідше 2-3 разів на місяць при її обов’язковому відключенні від електроструму.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
5.1.При самозагорянні морозильної камери чи її агрегатів:
— відключити морозильну камеру від електромережі;
— при необхідності негайно евакуювати дітей;
— повідомити про аварію керівника навчального закладу;
— викликати пожежну частину (тел. 101 або 9-2-01);
5.2.При ураженні електрострумом:
— відключити морозильну камеру від електромережі;
— негайно розпочати допомогу потерпілому, викликати медичного працівника;
— повідомити про нещасний випадок керівника навчального закладу.
Завідуючий господарством ____________
Кальницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Я. Івашкевича
Затверджено наказом
по школі від ________ № __
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __
при користуванні вогнегасником
1. Загальні положення
1.1.Вогнегасник вуглекислотний переносний призначений для гасіння горіння рідких речовин, що не розчиняються у воді, електрообладнання під напругою електроструму до 1000 В, а також пожеж у приміщеннях, у яких розміщені ПК.
1.2.Вогнегасник не може використовуватися для гасіння пожеж речовин, горіння яких відбувається без доступу повітря (бавовна, піроксилін і т.п.).
1.3.Забороняється розташовувати вогнегасник у зонах попадання прямих сонячних променів і поблизу опалювальних приладів.
1.4.Технічне опосвідчення корпусу вогнегасника виконується один раз на п’ять років.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1.Провести зовнішній огляд вогнегасника і впевнитися в його справності.
3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1.При гасінні необхідно:
— зірвати пломбу, висмикнути чеку;
— направити насадок на полум’я під кутом 450;
— натиснути на важіль запорно-пускового пристрою;
— струмінь вуглекислого снігу подавати з краю вогню;
— гасити з відстані 1 м;
— по закінченні гасіння відпустити важіль
3.2.Забороняється:
— наносити удари по вогнегаснику;
— експлуатувати вогнегасник з наявністю вм’ятин, здутостей або тріщин на корпусі;
— кидати вогнегасник у полум’я та вдаряти ним об землю для приведення до дії;
— спрямовувати під час експлуатації насадку вогнегасника у бік людей.
4. Вимоги безпеки по закінченню роботи.
4.1.Перезаряджати після будь-якого використання в пункті технічного обслуговування вогнегасників.
4.2.Не розбирати і не перезаряджати вогнегасник особам, які не мають дозволу на проведення таких робіт.
4.3.Не використовувати вогнегасник для потреб, не пов’язаних з пожежегасінням.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
5.1.При попаданні вуглекислого снігу в очі і на відкриті ділянки тіла промити вражені місця чистою проточною водою.
Завідуючий господарством ______________
Кальницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.Я. Івашкевича
Затверджено наказом
по школі від ________ № __
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __
для сторожа
1. Загальні положення
1.1. До роботи допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, вступний та первинний на робочому місці інструктажі з охорони праці.
1.2. Працівник зобов’язаний:
— знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці;
— особисто вживати заходи щодо, усунення небезпечної ситуації;
— виконувати вимоги інструкцій.
1.3. Працівник має право відмовитись від дорученої роботи, не пов’язаної з його прямими обов’язками, якщо створилась небезпечна для його життя чи здоров’я ситуація, або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища
1.4. Працівник повинен дотримуватися вимог правил внутрішнього трудового розпорядку:
— дотримуватися дисципліни;
— утримувати в чистоті робоче місце, територію навчально-виховного закладу;
— періодично проходити медичне обстеження;
— дотримуватися вимог особистої гігієни.
1.5. За порушення вимог інструкцій працівник притягається до відповідальності згідно із законодавством України.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Сторож зобов’язаний:
— завчасно прийти на роботу;
— оглянути територію навчального закладу та всі споруди (чи немає пошкоджень, несправностей).
2.2. Заступаючи на чергування, перевірити:
— справність телефонного зв’язку, наявність засобів пожежогасіння;
— справність газо-, водосистеми, чергового освітлення;
— наявність всіх ключів у сейфі, чи зачинені на ключ всі кабінети, класні кімнати.
2.3. У разі виявлення порушень або несправностей, вжити заходи щодо їх усунення, а при необхідності — повідомити директора школи або його заступника.
3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1 Сторож відповідає за збереження шкільного майна та споруд на території навчального закладу, запобігає проникненню в школу сторонніх осіб під час виконання своїх службових обов’язків.
3.2. Забороняється:
— спати під час чергування;
— виходити за межі території навчального закладу, палити, вживати спиртні напої;
— передоручати свою роботу іншим особам.
3.3. Сторож зобов’язаний постійно мати при собі комплект ключів від дверей евакуаційних виходів.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Наприкінці чергування перевірити приміщення та територію навчального закладу з метою виявлення пошкоджень, несправностей.
4.2. Упорядкуйте своє місце чергування.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. При виявленні пожежі зобов’язаний:
— негайно викликати пожежну частину за телефоном 101.
— повідомити керівника школи або його заступника.
— приступити до ліквідації загоряння відповідно до інструкції з пожежної безпеки в школі.
Завідуючий господарством
Кальницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.Я.Івашкевича
Затверджено наказом
по школі від ________ № __
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __
для прибиральника службових приміщень
1. Загальні положення
1.1. Інструкція з ОП для прибиральника приміщень поширюється на всіх прибиральників приміщень школи
1.2. Постійне робоче місце працівника – приміщення школи. Технологічне обладнання, яке застосовується на робочому місці: пилосос.
1.3. Працівник допускається до самостійної роботи за професією після щорічного проходження медогляду, ввідного та на робочому місці інструктажів з охорони праці.
1.4. Працівник зобов’язаний знати й виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з устаткуванням на робочому місці.
1.5. Основні небезпечні виробничі фактори на робочому місці:
— ураження електричним струмом при необережному поводженні з електророзеткою, пилососом;
— ураження електричним струмом при прибиранні підключеного до електромережі і працюючого обладнання;
— отримання травми під час користування несправними меблями, інвентарем, засобами малої механізації;
— поранення рук при прибиранні сміття безпосередньо руками;
— травмування при необережному прибиранні приміщення біля люків, сходів, дверей;
— отруєння випарами мила, кальцинованої соди та інших миючих засобів при проведенні вологого прибирання приміщення з використанням миючих засобів при закритих вікнах або фрамугах;
— одержання травм рук при необережному митті фарфорового та скляного посуду;
— травмування внаслідок порушення правил користування приставною драбиною та стрем’янками;
2. Вимоги безпеки перед початком роботи.
2.1. Надіти спецодяг.
2.2. Перевірити наявність і справність засобів проведення прибирання.
2.3. Оглянути робоче місце, прибрати все, що може заважати при роботі, звільнити проходи і не захаращувати їх.
2.4. Про виявлені пошкодження меблів, унаочнення чи електрообладнання повідомити директора школи.
2.5. Перед використанням електроприборів перевірити електрошнури з метою виявлення видимих пошкоджень ізоляції
3. Вимоги безпеки під час роботи.
3.1. Не вмикати і вимикати будь-яке обладнання, яке не відповідає вимогам даної роботи.
3.2. Не торкатись до рубильника, електроприводів та інших струмоведучих частин і не виконувати прибирання обладнання під час його роботи.
3.3. Стежити за тим, щоб підлога приміщення була чистою та сухою, терміново прибирати з підлоги крихти, шматки, осколки битого посуду, що впали на підлогу, а також пролиті рідини та жири.
3.4. Під час прибирання приміщення користуватися щіткою, віником, ганчіркою і не прибирати сміття безпосередньо руками. Необхідно підмітати, заздалегідь зволожуючи підлогу водою.
3.5. Користуватися пилососом слід згідно з інструкцією.
3.6. Для миття підлоги користуватися теплою водою, остерігатися скалок і цвяхів у підлозі.
3.7. Бути обережним, прибираючи приміщення біля люків, сходів, дверей.
3.8. Проводити вологе прибирання приміщення з використанням миючих засобів (мило, кальцинована сода та інші миючі засоби) з відкритими вікнами або фрамугами; підлогу слід мити двічі на день, меблі, радіатори та підвіконня витирати вологою ганчіркою.
3.9. Миючі та дезінфікуючі засоби тримати в закритому посуді з маркуванням в недоступному для дітей місці.
3.10. Перш ніж пересувати столи, полиці, шафи та інший інвентар, перевірити їх та прибрати з поверхні предмети, які можуть впасти.
3.11. Не заходити у приміщення, де є вказівки «Небезпечно для життя», «Вхід заборонено».
3.12. У разі перевезення вантажів стежити, щоб навантаження візків було рівномірним, перевозити і переносити вантажі слід у встановленій тарі.
3.13. Прибираючи електрообладнання, бути обережним — стежити, щоб воно не було під напругою, при виявленні несправності електрообладнання негайно повідомити директора школи.
3.14. У період виявлення захворювання здійснювати дезінфекцію, проводити загальні санітарні заходи відповідно до вказівок медпрацівника.
3.15. Не користуйтеся несправними меблями, інвентарем, засобами малої механізації.
3.16. При митті й чищенні вікон, дверей усередині й назовні приміщень на висоті більше двох метрів вимагайте обладнання спеціальних підмостків.
3.17. При роботі на приставній драбині ставте її так, щоб вона не була збита пішоходами.
3.18. Користуватися тільки інвентарними драбинами чи стрем’янками із залізними наконечниками чи гумовими фіксаторами, що не допускають зісковзування на підлозі чи землі.
3.19. Не дозволяється працювати на переносній драбині чи стрем’янці удвох, користуватися замість драбин випадковими підставками, ящиками та іншими предметами.
3.20. При роботі з приставною драбиною не ставте її напроти віконних рам.
3.21. Не захаращуйте проходи, тримайте їх у чистоті.
3.22. При нездужанні чи отриманні травми обов’язково повідомте про це керівництво школи і зверніться до медпункту.
3.23. Не переносьте i не пересувайте важкі речі, які перевищують встановлені граничні норми для жінок.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
4.1. Приведіть до порядку робоче місце.
4.2. Вимкніть усе електрообладнання з електромережі.
4.3. Перевірте справність меблів і обладнання. Про виявленні недоліки повідомте директора школи.
4.4. Приберіть інвентар, реманент і посуд, який використовувався під час роботи, в спеціально відведені місця.
4.5. Вимийте руки й лице теплою водою.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
5.1. У випадку пожежі (чи загоряння) необхідно:
— ужити заходів щодо евакуації дітей із приміщення відповідно до плану евакуації, у разі потреби звернутися за допомогою до інших працівників;
— негайно повідомити пожежну охорону за телефоном 101;
— сповістити директора школи чи особу, яка його заміщує;
— приступити до ліквідації загоряння відповідно до інструкції з пожежної безпеки в школі;
— знеструмлену електропроводку можна гасити піском, водою, вогнегасником.
5.2. У випадку травмування дітей або працівників шкільного закладу необхідно звернутися до медпрацівника або у разі необхідності викликати швидку допомогу.
5.3. При ураженні електрострумом:
— відключити електроапаратуру від мережі;
— негайно розпочати допомогу потерпілому, викликати медичного працівника;
— повідомити про нещасний випадок директора школи.
5.4. У випадку відключення електроенергії слід терміново вимкнути все електрообладнання, яке знаходиться в роботі, підключення його здійснювати тільки після вмикання напруги електромережі, яка відповідає нормам.
5.5. У випадку аварії в системі водопостачання чи каналізації необхідно терміново перекрити крани водопостачання і сповістити директора школи.
6. Вимоги безпеки на території школи:
6.1. Під час ожеледиці:
6.1.1. Ходити необхідно, не поспішаючи, ноги злегка розслабити в колінах, ступати на всю підошву, руки тримати вільними.
6.1.2. У разі втрати рівноваги необхідно швидко присісти, що дасть змогу утриматися на ногах, руки при цьому не тримати в кишенях.
6.1.3. Слід пам’ятати, що гальмовий шлях машини під час снігопаду та в ожеледицю збільшується, тому перебігання проїжджої частини дороги під час руху автомобілів може призвести до каліцтва, а можливо, і до загибелі.
6.1.4. Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль у суглобах, а на тілі з’явилися пухлини — необхідно терміново звернутися до лікаря в травмпункт.
Заступник директора школи
з навчально- виховної роботи ____________
З обов’язками ознайомлений «____» 20___ року
Інструкцію отримав
Кальницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів І-ІІІ ст.ім. Я.Івашкевича
Затверджено наказом
по школі від ________ № __
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __
для вчителя фізики
1. Загальні положення
1.1. Інструкція з ОП для вчителя фізики поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу, які працюють чи навчаються в кабінеті фізики.
1.2. Постійне робоче місце працівника – кабінет фізики.
1.3. У кабінеті (лабораторії) фізики повинні бути у справному стані первинні засоби пожежегасіння, а саме:
— вогнегасники пінні, вуглекислотні або порошкові, які розміщують безпосередньо в кабінеті (лабораторії) фізики і лаборантській;
— ящик або відро з піском (об’ємом близько 0, 01 м3) та совком;
— покривало з вогнетривкого матеріалу. До них обов’язково необхідно забезпечити вільний доступ.
1.4. Дозвіл на введення в експлуатацію кабінету фізики під час приймання навчального закладу до нового навчального року дає державна комісія, створена за наказом по школі, до якої входять представники профспілки галузі, керівник навчального закладу.
1.5. Працівник допускається до самостійної роботи за професією після щорічного проходження медогляду, ввідного та на робочому місці інструктажів з охорони праці.
1.6.Працівник зобов’язаний знати й виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з устаткуванням на робочому місці.
1.7. До роботи з кіноапаратурою допускаються лише особи, що мають посвідчення кінодемонстратора і посвідчення про проходження навчання з пожежно-технічного мінімуму.
1.9. Основні небезпечні виробничі фактори на робочому місці:
— ураження електричним струмом при необережному поводженні з електророзеткою, електроапаратурою, використанні приладів і пристроїв, що не відповідають вимогам безпеки праці;
— ураження електрострумом у зв’язку з використанням обладнання, приладів, проводів і кабелів із відкритими струмовідними частинами;
— отримання травми під час користування несправними меблями;
— загоряння електроапаратури внаслідок використання нестандартних запобіжників;
— ураження електрострумом у разі прокладання, закріплення, ремонту й приєднання проводів до споживачів і мережі під напругою;
— під час роботи існує ймовірність розривання посудини внаслідок нагрівання, нагнітання або відкачування повітря;
— можлива травма при прибиранні осколків скла, залізних ошурків або бранні приладів із гарячою рідиною незахищеними руками;
— під час демонстрування вірогідне травмуванню деталями, які відлетіли, при перевищенні межі допустимих частот обертання на відцентровій машині, універсальному електродвигуні, обертовому диску, що зазначені в технічних описах або несправності кріплень у цих приладах;
— під час експлуатації джерел високих напруг (електрофорна машина, перетворювачі типу «Розряд») можливе враження струмом при доторкуванні до деталей і провідників руками або струмовідними предметами (матеріалами)
— імовірна травма очей при експлуатації дугової або ртутно-кварцевої лампи без кожуха або спостереженні за запалюванням цих ламп через оглядове вікно кожуха без захисних окулярів; при прямому потраплянні в очі вчителя світла від електричної дуги проекційних апаратів, стробоскопа або лазера;
2. Вимоги безпеки перед початком роботи.
2.1. Переконатися у безпечному стані робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентаря тощо
2.2. Перевірити справність меблів у кабінеті (стільців, столів, дошки, шаф).
2.3. Перевірте надійність кріплення унаочнення та стендів.
2.4. Перед використанням електроапаратури перевірити електрошнури з метою виявлення видимих пошкоджень ізоляції.
2.5. Якщо помічено несправності в електромережі кабінету фізики, у тому числі й у випадку виходу з ладу електроламп, необхідно повідомити відповідального за електрогосподарство навчального закладу або директора школи;
2.6. Про виявлені пошкодження меблів, унаочнення чи електрообладнання повідомити директора школи.
3. Вимоги безпеки під час роботи.
3.1. Не користуйтеся несправними меблями.
3.2. Не підключайте електроапаратуру до мережі в розібраному стані.
3.3. Перед заміною запобіжників не забудьте вийняти вилку з розетки мережі.
3.4. Ремонт електроапаратури, заміну лампи діапроектора й чистку оптичних деталей слід проводити, відключивши електроапаратуру від мережі.
3.5. При заміні лампи діапроектора не слід виймати її з патрона одразу після відключення діапроектора від мережі, оскільки лампа нагрівається під час роботи до високої температури.
3.6. Не залишайте без догляду на тривалий час включену електроапаратуру. При тривалих перервах вийміть вилку шнура живлення зі штепсельної розетки.
3.7. Вимоги безпеки під час роботи з проекційною апаратурою:
3.7.1. Дозволяється демонструвати навчальні фільми на вузькоплівковій апаратурі з негорючою плівкою безпосередньо в кабінеті фізики за умов, якщо:
— забезпечено вихід із кабінету в коридор або на сходову площадку;
— проходи до дверей і між рядами лабораторних столів не захаращені;
— у лабораторії присутні учні тільки одного класу;
— електропроводка в кабінеті стаціонарна й виконана відповідно до вимог;
— виконується інструкція з експлуатації кіноустановки.
3.7.2. Проекційна апаратура повинна бути заземлена за схемами, які вміщені в технічних описах та інструкціях, що додаються до апаратів.
3.7.3. Екран слід закріплювати по центру передньої стіни кабінету (лабораторії) так, щоб його нижній край був на відстані, не меншій як 1, 2 м від підлоги. Не дозволяється використовувати саморобні екрани, що просвічуються.
3.7.4. Перед умиканням проекційного апарата в мережу необхідно переконатися, що його робоча напруга відповідає напрузі мережі.
3.8. Вимоги безпеки під час підготовки й проведення демонстраційних дослідів:
3.8.1. Під час роботи зі скляними приладами необхідно:
— користуватися скляними трубками, що мають оплавлені краї;
—підбирати для з’єднування гумові й скляні трубки однакових діаметрів, а кінці змочувати водою, гліцерином або змазувати вазеліном;
— використовувати скляний посуд без тріщин;
— не допускати різких змін температури і механічних ударів,
— бути обережним, вставляючи корки в скляні трубки або, виймаючи їх;
— отвір пробірки або шийку колби під час нагрівання в них рідин спрямовувати в бік від себе й учнів.
3.8.2. Під час роботи, якщо є ймовірність розривання посудини внаслідок нагрівання, нагнітання або відкачування повітря на демонстраційному столі з боку учнів установлюють захисний екран, а вчитель користується захисними окулярами. Якщо посудина розірветься, не дозволяється прибирати осколки скла незахищеними руками. Для цього користуються щіткою й совком. Аналогічно прибирають залізні ошурки, що використовуються для спостереження силових ліній магнітних полів.
3.8.3. Не дозволяється закривати посудину з гарячою рідиною притертою пробкою доти, поки вона не охолоне; брати прилади з гарячою рідиною незахищеними руками.
3.8.4. Батареї лужних акумуляторів, які експлуатують, переносять і перевозять згідно з інструкцією заводу-виробника.
3.8.5. Акумулятори зберігають у шафі з витяжним пристроєм або в окремому приміщенні, яке добре провітрюється.
3.8.6. Температура зовнішніх елементів конструкцій виробів, що нагріваються в процесі експлуатації, не повинна перевищувати 55°С. Якщо температура нагрівання зовнішніх елементів виробу понад 42°С, на видному місці цього виробу наносять попереджувальний напис: «Бережись опіку!»
3.8.7. Не дозволяється користуватися бензином як пальним для спиртівок.
3.8.8. Не дозволяється застосовувати пароутворювачі металеві, лампи лабораторні бензинові, прилад для визначення коефіцієнта лінійного розширення металів (із металевими трубками, що нагріваються парою).
3.8.9. Не можна перевищувати межі допустимих частот обертання на відцентровій машині, універсальному електродвигуні, обертовому диску, що зазначені в технічних описах. Під час демонстрування необхідно стежити за справністю всіх кріплень у цих приладах. Щоб запобігти травмуванню деталями, які відлетіли перед учнями необхідно встановити захисний екран.
3.8.10. Не дозволяється користуватися пилососом та іншими повітродувками під час проведення демонстраційних дослідів із приладом із механіки на повітряній подушці, якщо перевищується рівень фонового шуму 50 дБ.
3.8.11. Для постановки всіх видів фізичного експерименту слід використовувати технічні засоби навчання, які приведені в Типових переліках.
3.8.12. Для вимірювання напруги й сили струму вимірювальні прилади слід з’єднувати провідниками з надійною ізоляцією, що мають одно-, двополюсні вилки. Приєднувати вилки (щуп) до схеми потрібно однією рукою, а друга рука не повинна доторкуватися до шасі, корпусу приладу та інших електропровідних предметів. Особливо треба бути обережним під час роботи з друкованими схемами, для яких характерні малі відстані між сусідніми провідниками друкованої плати.
3.8.13. Під час налагодження та експлуатації осцилографів і телевізорів необхідно особливо обережно поводитися з електронно-променевою трубкою. Неприпустимі удари по трубці або потрапляння на неї розплавленого припою, бо від цього трубка може вибухнути.
3.8.14. Не дозволяється вмикати без навантаження випрямлячі (особливо старі), в них електролітичні конденсатори фільтра помітно нагріваються, а іноді й вибухають.
3.8.15. Не можна залишати без нагляду включені електро- і радіопристрої і допускати до них сторонніх осіб.
3.8.16. Під час експлуатації джерел високих напруг (електрофорна машина, перетворювачі типу «Розряд») потрібно дотримуватися таких запобіжних заходів:
— не доторкуватися до деталей і провідників руками або струмовідними предметами (матеріалами);
— переміщувати високовольтні з’єднувальні провідники або електроди кулькового розрядника за допомогою ізолюючої ручки (можна скористатися чистою сухою скляною трубкою);
— після вимикання необхідно розрядити конденсатори, з’єднавши їх виводи розрядником або гнучким ізольованим проводом.
3.8.17. Не дозволяється експлуатувати дугову або ртутно-кварцеву лампу без кожуха. Для спостереження за запалюванням цих ламп через оглядове вікно кожуха вчитель повинен користуватися захисними окулярами.
3.8.18. Не дозволяється використовувати нерозжарювані трубки: рентгенівські для відхилення катодних променів, вакуумні із зіркою, вакуумні із млиночком тощо.
3.8.19. Не допускається пряме потрапляння в очі вчителя та учнів світла від електричної дуги проекційних апаратів, стробоскопа або лазера.
3.8.20. Не дозволяється експлуатувати лазер без захисного заземлення, обмеження екраном поширення променя вздовж демонстраційного стола. Не дозволяється переміщувати лазер уздовж оптичної лави та робити будь-які регулювання, якщо знята верхня частина корпусу.
3.9. Вимоги безпеки під час постановки й проведення лабораторних і практичних робіт:
3.9.1. Усі положення щодо захисту від механічних, теплових та інших травмуючих факторів, що викладені в підрозділі «Вимоги безпеки під час підготовки й проведення демонстраційних дослідів”, поширюються на постановку й проведення лабораторних і практичних робіт.
3.9.2. Під час виконання робіт на встановлення теплового балансу воду треба нагрівати не більш як до 70°С.
3.9.3. Під час виконання постановки лабораторних і практичних робіт учням не дозволяється користуватися приладами з написами на їх панелях (корпусі) «Тільки для проведення дослідів учителем».
3.9.4. Навчальні прилади й вироби, призначені для лабораторних і практичних робіт учнів, за способом захисту людини від ураження електричним струмом повинні задовольняти вимогам II класу (мати подвійну або посилену ізоляцію) або III класу (приєднуватися безпосередньо до джерел живлення з напругою, не вищою за 42 В).
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
4.1. Відключіть електроапаратуру від мережі.
4.2. Приберіть робоче місце. Перевірте справність меблів і обладнання. Про виявленні недоліки повідомте директора школи.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
5.1. При виникненні пожежі в кабінеті фізики необхідно:
— ужити заходів щодо евакуації дітей з приміщення;
— вимкнути електромережу;
— повідомити пожежну охорону (тел. 9-01);
— повідомити директора школи;
— знеструмлену електропроводку можна гасити піском, водою, вогнегасником;
— електропроводку під напругою необхідно гасити вогнетривким покривалом, порошковими або вуглекислотними вогнегасниками;
— загорання у витяжній шафі ліквідується вогнегасником після вимкнення вентилятора.
5.2. При ураженні електрострумом:
— відключити електроапаратуру від мережі;
— негайно розпочати допомогу потерпілому, викликати медичного працівника;
— повідомити про нещасний випадок директора школи.
6. Вимоги безпеки на території школи:
6.1. Під час ожеледиці:
6.1.1. Ходити необхідно, не поспішаючи, ноги злегка розслабити в колінах, ступати на всю підошву, руки тримати вільними.
6.1.2. У разі втрати рівноваги необхідно швидко присісти, що дасть змогу утриматися на ногах, руки при цьому не тримати в кишенях.
6.1.3. Слід пам’ятати, що гальмовий шлях машини під час снігопаду та в ожеледицю збільшується, тому перебігання проїжджої частини дороги під час руху автомобілів може призвести до каліцтва, а можливо, і до загибелі.
6.1.4. Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль у суглобах, а на тілі з’явилися пухлини — необхідно терміново звернутися до лікаря в травмпункт.
Заступник директора школи
з навчально- виховної роботи _______________________
З обов’язками ознайомлений «____» 20___ року
Інструкцію отримав
Кальницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.Я.Івашкевича
Затверджено наказом
по школі від ________ № __
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __
для вчителя хімії
1. Загальні положення
1.1. Інструкція з ОП для вчителя хімії поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу, які працюють чи навчаються в кабінеті хімії.
1.2. Постійне робоче місце працівника – кабінет хімії.
1.3. Дозвіл на введення в експлуатацію кабінету хімії під час приймання навчального закладу до нового навчального року дає комісія, створена за наказом по школі, до якої входять представники профспілки галузі, керівник навчального закладу.
1.4. У кабінеті хімії слід проводити заняття лише з цього предмета. Використовувати приміщення з іншою метою (проведення уроків з інших предметів, гуртків іншого напрямку, зборів тощо) не дозволяється.
1.5. У кабінеті хімії проводяться експерименти, що передбачені навчальною програмою, та експерименти з хімії у хімічних гуртках та факультативах.
1.6. Практичні заняття в кабінеті хімії повинні проводитися тільки в присутності вчителя хімії та лаборанта, під їх керівництвом і постійним наглядом за виконанням робіт учнями відповідно до даної Інструкції.
1.7. До практичних робіт у кабінеті хімії допускаються учні, які пройшли медичний огляд та інструктаж із правил безпеки. Медичний огляд учнів проводиться один раз на рік на початку навчального року і фіксується у медпрацівника навчального закладу.
1.8. Працівник допускається до самостійної роботи за професією після щорічного проходження медогляду, ввідного та на робочому місці інструктажів з охорони праці.
1.9. Працівник зобов’язаний знати й виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з устаткуванням на робочому місці.
1.10. Основні небезпечні виробничі фактори на робочому місці:
— ураження електричним струмом при необережному поводженні з електророзеткою, електроапаратурою;
— загоряння електроапаратури внаслідок використання нестандартних запобіжників;
— одержання термічного опіку при заміні лампи діапроектора;
— отримання травми під час користування несправними меблями;
— термічні й хімічні опіки;
— отруєння оксидом карбону, сірководнем, оксидами нітрогену, хлором, сірковим газом, сірковуглецем, аміаком, фторидом натрію, сульфатною кислотою;
— отруєння органічними рідинами у разі потрапляння в організм через харчовий тракт отруйних органічних рідин: ацетон, формалін, метанол, анілін тощо;
— поранення склом або іншим предметом;
— опіки очей при роботі з кислотами й лугами;
— унаслідок контакту пероксидних сполук із чистим металом на відкритому повітрі може бути вибух;
— на практичних заняттях у кабінеті хімії використовуються органічні розчинники, які мають значну токсичність і утворюють із повітрям вибухонебезпечні суміші: ацетон, бензин, бензол, етиловий, бутиловий і метиловий спирти тощо.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи.
2.1. Перевірити справність меблів у кабінеті (стільців, столів, дошки, шаф).
2.2. Перевірте надійність кріплення унаочнення та стендів.
2.3. Перед використанням електроапаратури перевірити електрошнури з метою виявлення видимих пошкоджень ізоляції.
2.4. Про виявлені пошкодження меблів, унаочнення чи електрообладнання повідомити директора школи.
2.5. Перед проведенням практичних занять (демонстраційних дослідів, лабораторних та практичних робіт) у кабінеті хімії:
2.5.1. Хімічні досліди необхідно проводити в тих умовах і порядку, із такими кількостями й концентраціями речовин і приладами, які зазначені в інструкції до проведення експерименту.
Усі досліди, призначені для проведення учнями, повинні бути попередньо виконані вчителем. При цьому всі реактиви мають використовуватися з того лабораторного посуду, із якого їх одержують учні, і в таких кількостях, у яких їх застосовують учні.
2.5.2. Хімічні реактиви для дослідів відповідно до Типових переліків учням видає вчитель хімії у кількостях, необхідних для даного експерименту.
2.5.3. Доступ учнів до місця зберігання хімічних реактивів повинен бути виключений.
2.5.4. Досліди, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари, треба проводити лише у витяжній шафі зі справною діючою вентиляцією.
2.5.5. Установлені у витяжній шафі прилади, в яких проводять досліди з легкозаймистими або вибухонебезпечними речовинами, необхідно обгороджувати з боку стулок шафи захисним екраном. Досліди з такими речовинами виконує тільки вчитель.
2.5.6. Етикетку на склянках із рідкими реактивами слід закривати поліетиленовою липкою стрічкою або іншим прозорим матеріалом, що захищає етикетку від хімічної дії реактиву.
3. Вимоги безпеки під час роботи.
3.1. Не користуйтеся несправними меблями.
3.2. Не підключайте електроапаратуру до мережі в розібраному стані.
3.3. Перед заміною запобіжників не забудьте вийняти вилку з розетки мережі.
3.4. Ремонт електроапаратури, заміну лампи діапроектора й чистку оптичних деталей слід проводити, відключивши електроапаратуру від мережі.
3.5. При заміні лампи діапроектора не слід виймати її з патрона одразу після відключення діапроектора від мережі, оскільки лампа нагрівається під час роботи до високої температури.
3.6. Не залишайте без догляду на тривалий час включену електроапаратуру. При тривалих перервах вийміть вилку шнура живлення зі штепсельної розетки.
3.7. Під час проведення практичних занять (демонстраційних дослідів, лабораторних та практичних робіт) у кабінеті хімії:
3.7.1. Визначаючи речовину за запахом, необхідно легким рухом долоні над горлом посудини спрямувати пару або газ до носа і вдихати обережно, не нахиляючись до посудини.
3.7.2. Не дозволяється брати реактиви незахищеними руками. Для цього слід використовувати ложки, шпателі або совочки.
3.7.3. Насипати або наливати реактиви необхідно на столі, сухі — над аркушем паперу, рідкі — над скляною посудиною. Просипаний або пролитий реактив не дозволяється зсипати або зливати назад в основну тару.
3.7.4. Для нейтралізації пролитих на стіл чи підлогу кислот або лугів у кабінетах хімії мають бути склянки із заздалегідь приготовленими нейтралізуючими розчинами (соди — для кислот та оцтової кислоти — для лугів).
3.7.5. Закріплювати хімічний посуд (колби, стакани тощо) у тримачах штатива слід обережно, обертаючи його навколо осі, поки не відчується невелике затруднення в обертанні.
3.7.6. Нагрівати хімічні реактиви для дослідів необхідно тільки у тонкостінному скляному або фарфоровому посуді. Під час нагрівання рідин не можна заглядати згори в посудину для запобігання травмам унаслідок розбризкування нагрітої речовини.
3.7.7. Залишати без нагляду запалені спиртівки, увімкнеш електронагрівальні прилади не дозволяється.
3.8. При роботі з кислотами й лугами:
3.8.1. Концентровані кислоти, а також аміак необхідно обережно розливати під витяжкою, щоб запобігти травмам.
3.8.2. Розливати кислоти та інші агресивні рідини з великих місткостей у видаткові склянки слід за допомогою сифона з гумовою грушею, ручним насосом або ножною повітродувкою. Використовувати електричні повітродувки з цією метою не дозволяється.
3.8.3. Переносити склянки ємністю більш ніж 5 л із реактивами необхідно в плетених корзинах, ящиках або іншій тарі, що гарантує безпечне транспортування.
Переносити або навіть підіймати склянки з агресивними реактивами за шийку посудини не дозволяється.
Доставлені у лаборантську реактиви розміщують у призначених для них місцях.
3.8.4. Для одержання розчинів із концентрованих кислот необхідно лити кислоту у воду, а не навпаки, постійно перемішуючи. Розчинення концентрованої кислоти у воді (особливо, сульфатної) супроводжується сильним нагріванням і розбризкуванням рідини, що може призвести до опіків.
3.8.5. Для розбавлення концентрованих кислот, їх змішування, а також для змішування речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, потрібно користуватися хімічним тонкостінним скляним або фарфоровим посудом.
3.8.6. Щоб уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння, забороняється набирати розчини кислот, лугів та інших агресивних рідин у піпетку ротом. Для засмоктування цих речовин потрібно користуватися піпетками з різними пастками та гумовою грушею.
3.8.7. Розчиняти луги слід у фарфоровому посуді, повільно додаючи до води невеликі порції лугу при безперервному перемішуванні. Шматочки лугу можна брати тільки пінцетом або щипцями.
3.8.8. Великі шматки їдких лугів потрібно розколювати на дрібні в спеціально відведеному місці.
3.8.9. Під час усіх операцій з кислотами й лугами треба обов’язково .застосовувати засоби індивідуального захисту: халат та гумовий фартух, гумові рукавиці, захисні окуляри тощо.
3.8.10. Відпрацьовані кислоти й луги слід збирати в спеціально призначений посуд окремо і зливати в каналізацію тільки після нейтралізації.
3.8.11. Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати і після цього прибрати.
3.9. При роботі з металічним натрієм:
3.9.1. Лужний метал натрій енергійно взаємодіє з водою, при цьому виділення водню супроводжується вибухом. Тому під час роботи з металічним натрієм слід бути особливо обережним.
3.9.2. Не можна допускати, щоб натрій мав контакт із водою, вологими предметами, органічними сполуками, що містять хлор, твердим оксидом карбону (IV) (сухим льодом).
3.9.3. Усі роботи з металічним натрієм треба виконувати на піддонах у витяжній шафі, використовуючи захисні окуляри і гумові рукавиці, віддалік від джерел води і тепла.
3.9.4. Не дозволяється працювати з натрієм за вологості в приміщенні більш ніж 60%.
3.9.5. Зберігати металічний натрій необхідно в скляній тарі, яка щільно закрита пробкою, під шаром зневодненого гасу, парафіну або трансформаторного мастила. Банки зберігаються в металевому ящику з піском.
3.9.6. Виймати металічний натрій з тари, завантажувати його в апарати тощо треба лише сухим пінцетом або тигельними щипцями. Гас, парафін та трансформаторне мастило з поверхні металу витирають фільтрувальним папером.
3.9.7. Різати металічний натрій потрібно на фільтрувальному папері сухим і гострим ножем. Первинне різання натрію треба виконувати під шаром трансформаторного мастила або гасу для зняття верхнього пероксидного шару, оскільки внаслідок контакту пероксидних сполук з чистим металом на відкритому повітрі може бути вибух.
3.9.8. Відходи (обрізки) металічного натрію необхідно збирати в окремі банки зі зневодненим гасом для наступного знищення в той самий день. Нагромаджувати залишки натрію не дозволяється.
3.9.9. Викидати залишки металічного натрію в каналізаційну раковину або тару для збирання сміття не дозволяється.
3.9.10. Прилади й посуд, в яких можлива наявність частинок металічного натрію, треба спочатку промити етиловим спиртом і тільки після цього, коли весь метал розчиниться в ньому, можна промивати водою.
3.10. При роботі з органічними розчинниками:
3.10.1. За ступенем небезпечності розчинники, що застосовуються в кабінетах хімії, належать до трьох груп:
— розчинники, що зумовлюють здебільшого гострі отруєння з переважаючим явищем наркозу — бензин, етиловий і бутиловий спирти, ацетон;
— розчинники більш токсичні, що спричиняють гострі отруєння — метиловий спирт (метанол) тощо;
— розчинники, що мають високу токсичність, крім гострих отруєнь спричиняють стійкі зміни функції кровоносних органів і нервової системи — бензол тощо.
За ступенем пожежної безпеки більшість із них належить до легкозаймистих.
3.10.2. Під час роботи з органічними розчинниками слід бути особливо обережним, роботу виконувати обов’язково у витяжній шафі.
3.10.3. Прилад, у якому демонструють дослід, пов’язаний з небезпекою вибуху, із боку учнів повинен бути захищений екраном з органічного скла. Експериментатор захищає очі окулярами або маскою з козирком з оргскла.
3.10.4. Перед початком роботи з легкозаймистими розчинниками всі пальники, що е у витяжній шафі, де виконується дослід, треба загасити, а електричні нагрівники — вимкнути.
3.10.5. Роботу, пов’язану з небезпекою загоряння, спалаху або вибуху, треба виконувати стоячи.
3.10.6. Нагрівання й перегонку легкозаймистих і горючих органічних розчинників дозволяється виконувати лише на водяній або паровій бані, використовуючи, електронагрівники.
3.10.7. Не дозволяється виливати в каналізацію органічні розчинники.
Відпрацьовані рідини потрібно збирати у призначену тару, що герметичне закривається, і знищувати в місцях, погоджених з органами санітарного та пожежного нагляду.
3.10.8. Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті хімії, не повинна перевищувати потреби для уроку, що проводиться.
3.10.9. Зберігати розчинники слід у товстостінному скляному посуді з притертою пробкою. Зберігати ці рідини в тонкостінному посуді не дозволяється.
3.11. При користуванні витяжною шафою:
3.11.1. Витяжну шафу вмикають не пізніше ніж за 15 хв до початку роботи.
3.11.2. Стулки витяжної шафи під час роботи мають бути максимально закритими з невеликим зазором для тяги. Відкривати їх дозволяється тільки на час використання встановлених у шафі приладів або в разі іншої потреби на висоту, зручну для роботи, але не більше як половина висоти отвору.
3.11.3. Підняті стулки на час роботи у витяжній шафі закріплюють за допомогою наявних для цього пристроїв.
3.11.4. Якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не користуються, повинні бути закритими. У разі порушення цього правила знижується ефективність вентиляції.
3.11.5. Щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяжної шафи до приміщення кабінету, вентиляцію треба відрегулювати так, щоб у шафі утворювалося невелике розрідження.
3.12. При роботі зі скляним лабораторним посудом та іншими виробами зі скла:
3.12.1. Під час роботи на установці, виготовленій зі скла або з елементами зі скла, в умовах, коли є хоч невелика ймовірність аварії, необхідно обгородити всю установку захисним екраном з оргскла, а найнебезпечніші ділянки установки — металевою сіткою або металевим кожухом.
3.12.2. Під час збирання скляних приладів застосовувати підвищені зусилля не дозволяється. При з’єднанні окремих частин із скла необхідно захищати руки тканиною.
Щоб полегшити збирання приладів, кінці скляних трубочок змочують водою, вазеліном або гліцерином.
3.12.3. Усі види механічної й термічної обробки скла слід виконувати з використанням захисних окулярів.
3.12.4. Щоб обрізати кусок скляної трубки або палички, необхідно:
— зробити на ній надріз напилком або іншим інструментом, який ріже скло, після чого взяти трубку обома руками і легким натиском у напрямі, протилежному надрізу, зламати її;
— після розлому гострі кінці слід оплавити або обробити наждачним папером.
3.12.5. Якщо хімічні реактиви надійшли до кабінету хімії в ампулах, необхідно:
— обережно зробити надріз, як у випадку зі скляною паличкою;
— відламати шийку ампули, тримаючи ампулу над лотком або іншою посудиною;
— обережно пересипати або перелити вміст ампули у заздалегідь заготовлену склянку (наприклад, бром чи йод необхідно тримати в склянці з темного скла).
3.12.6. Кінці скляних трубок і паличок, що застосовують для розмішування розчинів та іншої мети, мають бути оплавлені.
3.12.7. Для змішування або розбавляння речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, а також для нагрівання хімічних речовин слід використовувати фарфоровий або тонкостінний скляний посуд.
3.12.8. Пробірки, круглодонні колби, фарфорові чашки можна нагрівати на відкритому вогні, плоскодонні колби й стакани слід нагрівати тільки на металевому розсікачі полум’я.
3.12.9. Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертою пробкою доти, поки вона не охолоне.
3.12.10. Щоб відкрити пробку в посудині, яку заїло, необхідно:
— спочатку обережно постукати по обводу пробки знизу догори дерев’яним молоточком або брусочком;
— якщо це не допомагає, потрібно обережно підігріти шийку посудини так, щоб не нагрілась вся пробірка. Нагрівати можна рушником, змоченим гарячою водою, обгорнувши ним шийку посудини, або над полум’ям спиртового пальника, обертаючи посудину навколо осі, не торкаючись полум’я.
Не можна нагрівати посудину над відкритим полум’ям, якщо в посудині містяться легкозаймисті, вибухонебезпечні або отруйні речовини.
3.12.11. Великі хімічні стакани слід піднімати двома руками так, щоб відігнуті краї (бортики) спиралися на вказівний та великий пальці.
3.12.12. Установку або окремі частини її, що перебувають під вакуумом, слід захищати дротяним екраном (сіткою); під час роботи користуватися захисними окулярами.
3.12.13. Скляні посудини, призначені для роботи під вакуумом, заздалегідь випробують на максимальне розрідження. Перед випробуванням посудину потрібно обгорнути рушником або натягнути на неї металеву сітку. Такі самі заходи безпеки застосовують під час проведення фільтрування під розрідженням. Застосовувати плоскодонний посуд (перегонну колбу, приймач) у вакуумних установках і приладах не дозволяється.
3.12.14. Тонкостінну посудину під час закривання гумовою пробкою (наприклад, при влаштуванні промивалки) тримають за верхню частину шийки, пробку злегка повертають, руки при цьому захищають рушником.
3.12.15. Роботу з отруйними, вогне- і вибухонебезпечними речовинами, а також роботи, що проводяться під тиском або вакуумом, слід виконувати в приладах і посуді з високоякісного, термостійкого скла.
3.12.16. Нагріваючи рідину в пробірці або колбі, необхідно закріплювати їх так, щоб отвір пробірки або шийка колби були направлені в напрямі від себе і сусідів по роботі; при цьому посуд наповнюють рідиною не більше ніж на третину об’єму. Протягом усього процесу нагрівання не дозволяється нахилятися над посудиною і заглядати в неї.
3.12.17. При нагріванні хімічних речовин у пробірці або колбі не дозволяється тримати їх руками, треба закріплювати в тримачі для пробірок або в лапці штатива (зажим повинен бути біля отвору пробірки).
3.12.18. Під час миття скляного посуду треба пам’ятати, що скло крихке, легко ламається й тріскається від ударів, різкої зміни температури. Для миття посуду щітками («йоржами») дозволяється направляти дно посудини тільки від себе або вниз.
3.13. Загальні правила зберігання хімічних реактивів:
3.13.1. Хімічні реактиви зберігають у приміщенні лаборантської (препараторської) у кількостях і порядку, що передбачені цією Інструкцією та у відповідності із сертифікатом про термін зберігання заводу-виготовлювача.
Основні (запасні) кількості цих речовин, які визначаються відповідно до Типових переліків, зберігають у спеціальному ізольованому приміщенні за межами кабінету (лабораторії) хімії.
3.13.2. Кожний реактив потрібно зберігати в одному й тому самому відведеному для нього місці.
3.13.3. Хімічні реактиви, які виділяють при взаємодії з водою легкозаймисті гази (літій, натрій, кальцій, карбід кальцію), самозаймаються при неправильному зберіганні, легкозаймисті рідини (діетиловий ефір, ацетон, бензол, спирти: етанол, бутанол), легкозаймисті тверді речовини (сірка, фосфор червоний), займисті реактиви (перманганат калію, нітратна кислота, нітрати калію, натрію) необхідно зберігати на окремих полицях у шафах у лаборантській.
3.13.4. Слабкі розчини кислот дозволяється зберігати в товстостінному скляному посуді на нижніх полицях витяжної шафи або у спеціальній шафі з природною вентиляцією на хімічно стійких піддонах.
3.13.5. У шафах, де зберігаються реактиви, не дозволяється зберігати розчини лугів у склянках із притертими пробками, легкозаймисті та горючі рідини — у посуді з полімерних матеріалів.
3.13.6. Рідкі хімічні реактиви зберігають у товстостінних склянках із притертими пробками, тверді — у товстостінних скляних банках також із притертими пробками.
3.13.7. На кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його формулою, крім того на тарі має бути етикетка з написом, що свідчить про наявність у речовини отруйних, вогне- та вибухонебезпечних властивостей: червона — «Вогненебезпечне», жовта — «Отрута», блакитна — «Вибухонебезпечне», зелена —«Берегти від води».
3.13.8. Зберігати хімічні речовини з нерозбірливими написами та без етикеток не дозволяється.
3.13.9. Речовини в склянках, що не мають етикеток, підлягають знищенню.
3.14. Зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин:
3.14.1. Вогне- і вибухонебезпечні речовини, що застосовують у кабінеті хімії, відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, за правилами спільного зберігання поділяють на такі групи:
— речовини, що можуть утворювати вибухові суміші: нітрати калію, кальцію, натрію, барію та інші нітрати;
— самозаймисті від води й повітря речовини: натрій металічний, кальцій металічний, карбід кальцію, пероксид барію;
— легкозаймисті й горючі речовини, тобто речовини, які легко спалахують від дії відкритого полум’я; до них належать:
1) рідкі речовини: бензин, бензен (бензол), ацетон, скипидар, гас, спирти (етанол, метанол, бутанол та інші), діетиловий ефір (етер) тощо;
2) тверді речовини: целулоїд, фосфор червоний та інші;
— речовини, що спричиняють спалахування: бром, нітратна й сульфатна кислоти, оксид хрому (V), перманганат калію та інші;
— горючі речовини: сірка, вугілля та інші.
Кожна з перелічених груп речовин повинна зберігатися окремо одна від одної.
3.14.2. Склянки й банки з легкозаймистими й вогненебезпечними хімічними речовинами треба зберігати у лаборантській у залізних шафах або в спеціальних металевих ящиках, що закриваються кришкою, стінки й дно яких викладають із негорючих матеріалів. Для того щоб у ящику не утворювалась вибухонебезпечна концентрація парів, на кришці роблять 5-6 отворів діаметром 0,005— 0,01 м. Ящик фарбують у світлий колір, на кришці й стінках наносять знак 1.1 або 2.1, ГОСТ 12.4.026-76 «Кольори сигнальні і знаки безпеки». Ящик має металеві ручки для транспортування. На внутрішній поверхні кришки ящика перелічують усі легкозаймисті її вогненебезпечні хімічні речовини, що містяться в ньому. Ящики встановлюють на підлозі не ближче ніж 2 м від проходів і нагрівальних приладів.
3.14.3. При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин, виходячи з фізико-хімічних властивостей, треба додержуватися додаткових заходів безпеки, а саме:
— діетиловий (сірчаний) ефір потрібно зберігати ізольовано від інших речовин у холодному й темному місці, бо при його зберіганні на світлі утворюється вибухова речовина — пероксид етилу;
— металічний натрій повинен зберігатися в товстостінних скляних банках із широкими шийками, які щільно закриваються пробкою під шаром сухого (без вологи) гасу, парафіну або трансформаторного мастила в ящиках із піском;
— перманганат калію, пероксид водню, хлоратну (VII) кислоту (концентровану) та інші окисники не можна зберігати разом із відновниками – вугіллям, сіркою, крохмалем тощо;
— металічний натрій і фосфор не можна зберігати разом із бромом і йодом;
— при зберіганні перманганату калію слід пам’ятати, що він сприяє спалахуванню горючих матеріалів: гліцерин спалахує внаслідок стикання з порошком перманганату калію при кімнатній температурі; при змочуванні порошку перманганату калію міцною сульфатною кислотою утворюється неміцний продукт (Мп2О7), який легко розкладається з вибухом; при розтиранні порошку перманганату із сіркою або фосфором відбувається вибух.
3.14.4. Місткість скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідких речовин не повинна перевищувати 1 л. Якщо місткість більша за 1 л, посуд розміщують у герметичному металевому футлярі.
3.14.5. Кристалічний йод треба зберігати в товстостінній, із темного скла банці з притертою пробкою.
3.14.6. У приміщенні, де зберігають хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежегасіння: вогнегасники, ковдра з негорючих матеріалів, ящик або відро з піском.
3.15. Зберігання токсичних речовин:
3.15.1. Хімічні речовини (літій, натрій, кальцій, карбід кальцію тощо), що виділяють під час взаємодії з водою легкозаймисті гази, мають фізіологічну активність у малих дозах і через те потребують особливо обережного ставлення. Усі досліди з ними проводить тільки вчитель.
3.15.2. Реактиви підвищеної фізіологічної активності (йод, бром, оксиди барію, натрію та кальцію, дихромат амонію та інші) зберігаються окремо у металевому ящику (сейфі), який надійно зачиняється, ключі від нього повинні бути у керівника навчального закладу й завідувача кабінету хімії.
3.15.3. На внутрішній поверхні дверцят сейфа наводять перелік реактивів й зазначенням розміщених для зберігання максимальних мас або об’ємів речовин, який затверджений наказом по навчальному закладу.
3.15.4. У сейфі зберігають:
— верхня полиця: бром, амонію дихромат, барію нітрат, оксид, хлорид, калію гідроксид, калію дихромат, роданід, хромат, кобальту сульфат, натрію сульфіт нонагідрат, натрію фторид, натрію гідроксид, нікелю сульфат, хрому (III) хлорид, плюмбуму ацетат, аргентуму нітрат, цинку сульфат, йод кристалічний;
— нижня полиця: хлорметилен (метиленхлорид), фенол, анілін.
3.15.5. Не дозволяється змінювати розташування реактивів у сейфі і перефасовувати із заводської тари реактиви й матеріали.
3.15.6. Розчини формаліну з масовою часткою речовини вище 5% необхідно зберігати разом із легкозаймистими й горючими рідинами.
3.15.7. Лужні метали дозволяється зберігати разом із легкозаймистими й горючими рідинами. Шар консерванту над металом повинен бути не менше 0,01 м.
3.15.8. Зберігання, використання й облік хімічних речовин підвищеної фізіологічної активності (йод, бром, оксиди барію, натрію та кальцію, дихромат амонію та інші) покладається на вчителя хімії, який веде спеціальний журнал.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
4.1. Відключіть електроапаратуру від мережі.
4.2. Приберіть робоче місце.
4.3. Перевірте справність меблів і обладнання. Про виявленні недоліки повідомте директора школи.
4.4. Не виливайте в каналізацію залишки кислот, лугів, органічних та інших розчинів. Зливайте їх у банки і склянки, спеціально призначені для цього.
4.5. Тверді відходи, які накопичуються у кабінеті хімії, необхідно збирати в окрему тару і ліквідувати у місцях, узгоджених з органами санітарного й пожежного нагляду.
4.6. Після закінчення роботи помийте руки з милом, зніміть халат і повісьте його в шафу, призначену для зберігання спецодягу.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
5.1. При виникненні пожежі в кабінеті хімії необхідно:
— ужити заходів щодо евакуації дітей з приміщення;
— вимкнути електромережу;
— повідомити пожежну охорону (тел. 101);
— повідомити директора школи;
5.2. Легкозаймисті та горючі рідини й електропроводку необхідно гасити піском, вогнетривким покривалом, вогнегасниками.
5.3. Знеструмлену електропроводку можна гасити водою або будь-якими наявними вогнегасниками.
5.4. Загоряння у витяжній шафі ліквідується вогнегасниками після вимкнення вентилятора.
5.5. Якщо в кабінеті хімії розлито невелику кількість органічних розчинників (до 0,05 л), треба загасити відкрите полум’я у всьому приміщенні і провітрити його.
5.6. У випадку аварії, коли розлито органічні розчинники у кількостях, більших за 0,05 л, необхідно:
— негайно вивести учнів із приміщення;
— загасити в приміщенні всі пальники і вимкнути електричні прилади;
— відчинити вікна або кватирки і зачинити двері;
— розлиту рідину засипати піском або тирсою, за допомогою дерев’яного совка або двох дерев’яних дощечок зібрати в тару і знешкодити в той самий день;
— провітрювання приміщення припинити тільки після того, як повністю зникне запах розлитого розчинника;
— під час прибирання користуватися захисними окулярами та гумовими рукавицями.
5.7. Для гасіння металічного натрію, що загорівся, треба користуватися порошковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або ковдрою. Не дозволяється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та оксид карбону (IV) (вуглекислоту).
5.8. При ураженні електрострумом:
— відключити електроапаратуру від мережі;
— негайно розпочати допомогу потерпілому, викликати медичного працівника;
— повідомити про нещасний випадок директора школи.
5.9. При отруєнні: оксидом карбону (II): (ознаки отруєння: запаморочення голови, головний біль, слабкість, блювання, шум у вухах, судома й утрата свідомості).
— негайно вивести потерпілого на свіже повітря, звільнити від одягу, який заважає диханню, давати вдихати кисень (чистий або з добавкою вуглекислоти (СО) із масовою часткою 5%). Потерпілого потрібно тримати в теплі, зігрівати грілками або теплими компресами до рук і ніг. У разі потреби — робити штучне дихання до прибуття лікаря.
5.10. При отруєнні сірководнем (ознаки отруєння: запаморочення голови, головний біль, нудота, загальна слабкість; у деяких випадках може настати раптова смерть внаслідок ураження дихальних шляхів):
— забезпечити потерпілому доступ свіжого повітря, дати вдихати кисень з добавкою вуглекислоти з масовою часткою 5—7%.
5.11. При отруєнні оксидами нітрогену (ознаки отруєння: подразнення очей, сухість у горлі, кашель, іноді нудота й блювання; отруєння оксидами нітрогену особливо небезпечне для осіб, які страждають захворюваннями серця):
— дати потерпілому дихати чистим киснем;
— у зв’язку з можливим набряканням легень і порушенням кровообігу слід уникати всяких зусиль, потрібен повний спокій;
— не допускати охолодження тіла.
5.12. При отруєнні хлором (ознаки отруєння: подразнювання верхніх дихальних шляхів; за тривалої дії кашель посилюється і може завершитися спазмом окремих ділянок дихальних шляхів, а потім припиняється дихання; навіть за короткочасної дії хлору треба остерігатися гострого набрякання легень):
— негайно вивести потерпілого на свіже повітря;
— звільнити від одягу, що заважає диханню;
— дати дихати киснем або вдихати з ватки нашатирний спирт з етанолом;
— можна дати випити суспензію оксиду магнію (10 г на стакан води);
— покласти до рук і ніг потерпілого теплі компреси.
5.13. При отруєнні сірковим газом (ознаки отруєння: подразнення слизових оболонок, кашель і чхання):
— вивести потерпілого на свіже повітря;
— вдихати з ватки нашатирний спирт з етанолом,
— застосувати інгаляцію розчином питної соди з масовою часткою гідроген-карбонату натрію 2%.
5.14. При отруєнні амоніаком (аміаком) (ознаки отруєння: подразнення слизових оболонок, сльозотеча й запалення очей, сильний кашель, жар у горлі, нудота і приступи задухи):
5.14.1. При отруєнні через уживання рідини з амоніаком:
— дати випити велику кількість води з добавлянням до неї оцтової кислоти;
— викликати блювання;
— дати молока, яєчний білок.
5.14.2. При отруєнні внаслідок вдихання амоніаку:
— вивести потерпілого на свіже і повітря;
— вдихати з ватки пари розведеної оцтової кислоти.
5.15. При отруєнні органічними рідинами:
5.15.1. У разі потрапляння в організм через харчовий тракт отруйних органічних рідин (ацетон, формалін, метанол, анілін тощо):
— необхідно викликати блювання;
— потім дати молока і яєчний білок.
5.16. При отруєнні сірковуглецем:
— вивести потерпілого на свіже повітря;
— давати вдихати нашатирний спирт, дати валідол, напоїти міцним солодким чаєм.
5.17. При отруєнні натрій фторидом:
— створити потерпілому повний спокій;
— поїти молоком із яйцевим білком або дати вапнистої води.
5.18. При отруєнні сульфатною кислотою:
— дати проковтнути шматочок льоду і покласти лід на живіт;
— прополоскати рот розчином калій перманганату з масовою часткою за речовиною 2 %, молоко, яєчний білок, розчин крохмалю.
5.19. При опіках:
5.19.1. При термічних опіках першого ступеня уражене місце обробляють етиловим спиртом, після чого накладають суху стерильну пов’язку або чисту тканину і звертаються до дерматолога. Ні в якому разі не можна проколювати пухир, змочувати місця опіків водою, припікати їх розчином перманганату калію, бриліантової зелені, розчином йоду, застосовувати «народні засоби», різні олії, вазелін, бо вони тільки підсилюють опіки, сповільнюють загоєння ран.
5.19.2. При важких опіках необхідно негайно відправити потерпілого до лікувального закладу.
5.19.3. У разі хімічних опіків уражену ділянку шкіри треба промити великою кількістю прохолодної води протягом 15—20 хв, забороняється обробляти обпечені місця ватним тампоном; потім промивають розчином питної соди з масовою часткою гідроген-карбонату натрію 2% (при потраплянні кислоти) або розчином оцтової або лимонної кислоти з масовими частками по речовинам 1-2% (при потраплянні лугу), ополіскують водою і накладають марлеву пов’язку з риванолем або фурациліном.
5.19.4. При опіках під час роботи з металічним натрієм, а також фосфором необхідно ватним тампоном зняти з поверхні шкіри ці речовини, а потім промити великою кількістю води.
5.20. При опіках очей:
5.20.1. При потраплянні в око будь-якої хімічної рідини необхідно ретельно промити його великою кількістю води.
5.20.2. При потраплянні в око кислоти найкраще відразу промити його чистою проточною водою.
Заступник директора з
Навчально – виховної роботи
З інструкцією ознайомився
Інструкцію отримав
Кальницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Я. Івашкевича
Затверджено наказом
по школі від ________ № __
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __
для вчителя фізичної культури і основ здоров’я
1. Загальні положення
1.1. Інструкція з ОП для вчителя фізичної культури і основ здоров’я під час проведення занять з фізичної культури і спорту поширюються на всіх учасників навчально-виховного процесу під час організації та проведення занять з фізичної культури і спорту (на уроках, у гуртках фізичної культури, спортивних секціях, групах загальної фізичної підготовки) в школі.
1.2. Постійне робоче місце працівника – спортивний майданчик, спортивний зал.
1.3. Технологічне обладнання, яке застосовується на робочому місці:
— спортивні споруди і обладнання, які використовують на заняттях із врахуванням особливостей курсу фізичної культури і основ здоров’я.
1.4. Працівник допускається до самостійної роботи за професією після щорічного проходження медогляду, ввідного та на робочому місці інструктажів з охорони праці.
1.5. Уроки, заняття в гуртках, секціях повинні проводитися тільки вчителем фізичної культури або особами, які мають належну освіту та кваліфікацію.
1.6. Дозвіл на введення в експлуатацію спортивних споруд під час приймання навчального закладу до нового навчального року дає комісія, створена наказом по школі, до якої входять представники профспілки галузі, керівник навчального закладу.
1.7. До занять з фізкультури і спорту допускаються учні, які пройшли медичний огляд і не мають протипоказань щодо стану здоров’я.
1.8. Висновок про стан здоров’я та всі лікарські вказівки щодо допустимого навантаження для кожного учня, записані в лікарській контрольній карті, медперсонал доводить до відома вчителя фізичної культури або особи, яка проводить заняття з фізкультури і спорту. На підставі даних про стан здоров’я і фізичного розвитку учнів розподіляють для занять фізичними вправами на основну, підготовчу і спеціальну медичну групи.
1.9. Під час проведення занять з фізичної культури і спорту як на уроках, так і в позаурочний час учні користуються спеціальним спортивним одягом (спортивний костюм) та спортивним взуттям, що визначаються правилами проведення змагань з окремих видів спорту. Проводити заняття без спортивного одягу і спортивного взуття не дозволяється.
1.10. У спортивних спорудах потрібно мати аптечку (на відкритих спортивних майданчиках—переносну аптечку) з набором медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь відповідно до вимог та інструкцію щодо надання першої долікарської допомоги у разі травм та пошкоджень.
1.11. Спортивний зал у прилеглих до нього рекреаціях має бути обладнаний пінними або порошковими вогнегасниками у кількості не менше двох на приміщення.
1.12. Ями для стрибків мають бути заповнені піском, розпушеним на глибину 20 — 40 см. Пісок повинен бути чистим, розрівняним. Перед кожним стрибком пісок слід розрихлювати і вирівнювати.
1.13. Метання спортивних приладів (диск, м’яч, граната, молот) має проводитися за дотриманням заходів безпеки, які унеможливлюють попадання приладів за межі майданчика. Довжини секторів для приземлення спортивних приладів повинні бути не менше як 60 м.
1.14. Навчальний майданчик для початкового навчання катання на лижах повинен бути захищений від вітру, мати ухил не більший як 0,015.
1.15. Розмір майданчика вибирають з таким розрахунком, щоб постійна дистанція між лижниками була не менша ніж 10 м.
1.16. Катки й ковзанярські доріжки повинні мати рівну поверхню, без тріщин і вибоїн. Усі пошкодження поверхні льоду що виникають, негайно огороджують палицями з червоними прапорцями на кінцях.
1.17. Працівник зобов’язаний знати й виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з устаткуванням на робочому місці.
1.18. Основні небезпечні виробничі фактори на робочому місці:
— ураження електричним струмом при необережному поводженні з електророзеткою, електроапаратурою;
— загоряння електроапаратури внаслідок використання нестандартних запобіжників;
— одержання термічного опіку при заміні лампи діапроектора;
— отримання травми під час користування несправним обладнанням;
— внаслідок необережного поводження з спортивними приладами, при рухливих іграх можливі травми, пошкодження.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи.
2.1. Перевірте надійність кріплення спортивного обладнання.
2.2. Усі спортивні прилади й обладнання, які використовуються під час проведення занять з фізичної культури і спорту, повинні бути справними і надійно закріпленими.
2.3. Надійність установлення і результат випробувань інвентарю та обладнання відповідно до правил проведення змагань, затверджених національними федераціями з окремих видів спорту фіксуються вчителем у спеціальному журналі.
2.4. Гімнастичні прилади не повинні мати у складальних одиницях і з’єднаннях люфтів, коливань, прогинів, деталі кріплення (гайки, гвинти) мають бути надійно закручені.
2.5. Жердини брусів перед початком навчального року треба перевіряти по всій довжині. У разі виявлення тріщини жердину необхідно замінити.
2.6. Робоча поверхня перекладини, брусів повинна бути гладенькою. Пластини для кріплення гаків розтяжок перекладини повинні бути щільно пригвинчені до підлоги і заглиблені врівень з підлогою.
2.7. Перед виконанням вправ на перекладині і після їх закінчення необхідно протирати сухою тканиною гриф перекладини і зачищати наждачним полотном у разі необхідності.
2.8. Колода гімнастична не повинна мати тріщин і задирок на брусі, помітного викривлення.
2.9. Опори гімнастичного козла міцно закріплюються в коробках корпусу.
2.10. Під час висування ніжки козла повинні вільно встановлюватися і міцно закріплюватися в заданому положенні.
2.11. Гімнастичні мати повинні впритул укладатися навколо гімнастичного приладу так, щоб вони перекривали площу зіскоку та можливого зриву або падіння.
2.12. Місток гімнастичний має бути підбитий гумою, щоб запобігти ковзанню під час відштовхування.
2.13. М’ячі набивні використовують за номерами відповідно до віку і фізичної підготовленості учнів.
2.14. Маса і розміри спортивних приладів для метання повинні відповідати віку й статі учня відповідно до Правил змагань з легкої атлетики, затверджених Федерацією легкої атлетики України.
2.15. Для стрибків у висоту допускається використання стояків будь-якого типу за умови їх достатньої жорсткості. Планка має бути виготовлена з деревини, металу чи іншого матеріалу з круглим поперечним перерізом.
2.16. Лижний інвентар необхідно підбирати відповідно до зросто-вікових даних учнів і у відповідності з Правилами проведення змагань з лижного спорту, затвердженими Федерацією лижного спорту України.
2.17. Поверхня лиж має бути без перекосів і бічних викривлень, тріщин, задирок і відколів.
2.18. Палиці повинні бути легкими, міцними і зручними, мати петлі для захвату руками, вістря для упору й обмежувальне кільце.
2.19. Стояки, які прикріплюють сітку для гри у волейбол до поверхні ігрового поля, не повинні мати пристроїв, небезпечних для гравців.
2.20. Ворота для гри у футбол, ручний м’яч мають бути жорстко закріплені.
2.21. Перед використанням електроапаратури перевірити електрошнури з метою виявлення видимих пошкоджень ізоляції.
2.22. Про виявлені пошкодження меблів, унаочнення чи електрообладнання повідомити директора школи.
2.23. Вимоги безпеки перед проведенням занять з гімнастики:
— гімнастичний зал має бути підготовлений до уроку відповідно до завдань, що випливають з вимог навчальної програми;
— обладнання необхідно розміщувати так, щоб навколо кожного гімнастичного приладу була безпечна зона.
2.24. Перед проведенням занять з лижної підготовки і ковзанярського спорту:
— уроки з лижної підготовки треба проводити в тиху погоду або при слабкому (із швидкістю не більше 1,5—2 м/с) вітрі, при температурі не нижчій за -20 °С;
— одяг для занять на лижах або ковзанах має відповідати погодним умовам, бути легким, теплим, не заважати рухам, що визначається правилами проведення змагань з зимових видів спорту;
— у разі морозної погоди необхідно доручати учням стежити один за одним і повідомляти вчителеві про перші ознаки обморожування;
— при погіршенні самопочуття учня його необхідно відправити на базу тільки в супроводі дорослого або старшого за віком товариша;
— перед кожним уроком учитель повинен перевіряти стан лижні або траси;
— кріплення лиж до взуття має бути зручним для користування, міцним і надійним;
— перед виходом з бази до місця занять учитель повинен пояснити учням правила переміщення з лижами: рух у строю з лижами тощо;
— під час переміщення до місця занять і назад повинні бути спеціально призначені учні, які ведуть і замикають колону.
2.25. Вимоги безпеки під час занять із спортивних ігор (футбол, волейбол, баскетбол, гандбол):
2.25.1. Перед початком гри слід відпрацювати техніку: удари і ловіння м’яча, правильну стійку і падіння під час приймання м’яча, персональний захист.
2.25.2. Вага, розміри і якість м’ячів, які використовують у спортивних іграх, відповідно до правил проведення змагань з окремих видів повинні складати:
Довжина кола м’яча, м Вага м’яча, г
Волейбол 0,660 270-280
Баскетбол 0.75-0,78 600-650
Гандбол 0,54-0,6 325-475
Футбол 0,68-0,71 396-453
2.25.3. Висота сітки для гри у волейбол залежить від вікових груп і має бути:
до 14 років до 16 років до 18 років
для хлопчиків і юнаків 2,2 м 2,35 м 2,43 м
для дівчаток і дівчат 2,1 м 2,2 м 2,24 м
2.26. Висоту сітки вимірюють посередині майданчика за допомогою вимірювальної планки, на кінцях сітки (над боковими лініями) висота повинна бути однаковою і не перевищувати нормативів більше як на 2 см.
2.27. Кільця для гри у баскетбол слід закріплювати на висоті 3,05 м від підлоги спортивного залу або поверхні спортивного майданчика, довжина сітки кілець має становити 0,4 м.
2.28. Вимоги безпеки перед проведенням занять з плавання:
2.28.1. Проводити заняття в природних водоймищах дозволяється тільки в спеціально відведених і обладнаних місцях, які відповідають санітарним вимогам правилам охорони життя і здоров’я людей на внутрішніх водоймищах.
2.28.2. Вибираючи місце для навчання в природних водоймищах, треба керуватися такими вимогами:
— природне дно водоймища в місці, виділеному для купання, або днище купальні, обладнаної на природному водоймищі, повинне бути рівним, піщаним або дрібногальковим і очищеним від корчів, каміння, водоростей, металевих та інших предметів, що є небезпечними для дітей;
— глибина води в них має бути не більшою ніж 1,2 м;
— швидкість течії (руху) води — не більша за 0,3 м/с;
— місця купання повинні бути огороджені на суші;
— огорожа по периметру акваторії виконується за допомогою тросу із закріпленими на ньому прапорцями на поплавцях (пінопластові, дерев’яні, коркові пластини) з таким розрахунком, щоб вони були помітні;
— оптимальні кліматичні умови: безвітряна сонячна погода з температурою повітря 22°С і води 18°С;
— під час проведення занять треба мати рятувальні засоби (рятувальні круги, мотузки, жердини, у необхідних випадках рятувальні човни тощо);
— присутність медичного працівника з медичними препаратами першої необхідності.
2.28.3. Склад груп, які навчаються плаванню у відкритих водоймищах, — 8-10 осіб; для підстрахування групи розбивають на підгрупи по двоє осіб в кожній підгрупі.
2.28.4. У разі наявності факторів, які заважають проведенню занять з плавання, вчитель повинен вжити заходів щодо їх усунення, а в разі неможливості зробити це — відмінити заняття.
2.28.5. Під час проведення занять з плавання у закритому або відкритому штучному басейні слід виконувати такі вимоги:
— у глибокій частині басейну глибина його повинна бути: для дітей 7-11 років — не більше як 0,85 м, дітей 11-16 років — не більше як 1,05 м, у мілкій частині басейну — відповідно 0,6 м і 0,8 м;
— температура води у басейні 23—28°С;
— під час навчання з плавання необхідно мати відповідно до віку на одного учня 3 м2 поверхні води для дітей віком 7-11 років і 4 м2 — для учнів старшого віку;
— склад групи з тими, що не вміють плавати, не повинна перевищувати 10-12 осіб на одного тренера;
— швидкість повітря не вища як 0,2 м/с, оптимальна температура повітря — на 1-2 градуси вища температури води у басейні.
2.28.6. Місця купання (навчання з плавання) дітей, їх обладнання повинні бути до початку занять узгоджені з районними (міськими) органами санітарного нагляду.
3. Вимоги безпеки під час роботи.
3.1. Не користуйтеся несправним спортивним інвентарем та меблями.
3.2. Не підключайте електроапаратуру до мережі в розібраному стані.
3.3. Перед заміною запобіжників не забудьте вийняти вилку з розетки мережі.
3.4. Ремонт електроапаратури, заміну лампи діапроектора й чистку оптичних деталей слід проводити, відключивши електроапаратуру від мережі.
3.5. При заміні лампи діапроектора не слід виймати її з патрона одразу після відключення діапроектора від мережі, оскільки лампа нагрівається під час роботи до високої температури.
3.6. Не залишайте без догляду на тривалий час включену електроапаратуру. При тривалих перервах вийміть вилку шнура живлення зі штепсельної розетки.
3.7. Під час занять з гімнастики слід дотримуватись таких вимог:
— виконувати гімнастичні вправи на приладах тільки в присутності вчителя або його помічника;
— слід укладати гімнастичні мати таким чином, щоб їх поверхня була рівною;
— важкі гімнастичні прилади необхідно перевозити за допомогою спеціальних пристроїв і візків;
— складні елементи і вправи слід виконувати тільки за допомогою страхування, застосовуючи методи і способи страхування відповідно до вправи;
— слід змінювати висоту брусів, піднімаючи одночасно обидва кінці жердини;
— потрібно висовувати ніжки в стрибкових приладах по черзі з кожного боку, нахиливши прилад;
— для змащення рук треба використовувати магнезію або каніфоль, які зберігаються в спеціальних укладках або ящиках, що виключають розпилювання;
— під час виконання учнями гімнастичних вправ потоком (один за одним) слід дотримуватись необхідних інтервалів, що визначаються Правилами проведення змагань з гімнастики.
3.8. Під час проведення занять з легкої атлетики:
— у разі прохолодної погоди треба збільшувати час, відведений на розминку перед виконанням легкоатлетичних вправ (розминка повинна бути інтенсивнішою);
— взуття учнів має бути на підошві, що виключає ковзання, воно повинно щільно облягати ногу і не заважати кровообігу (на підошві і каблуці спортивного взуття дозволяється мати шипи);
— під час проведення занять з метання не можна перебувати в зоні кидка, що визначається Правилами проведення змагань з легкої атлетики;
— перебуваючи поблизу зони метання, не можна повертатися спиною до напряму польоту об’єкта метання;
— учень, який виконує метання диску чи штовхає ядро, не повинен виходити за межі кола до приземлення приладу;
— не дозволяється виконувати довільні кидання, залишати без нагляду спортивний інвентар для штовхання і метання, зокрема інвентар, який не використовується в даний час на уроці;
— назад до кола метання спортивний прилад слід переносити, ні в якому разі не кидати;
— зберігати і переносити спортивний інвентар для метання треба в спеціальних укладках або ящиках.
3.9. Під час проведення занять з лижної підготовки і ковзанярського спорту:
— групу учнів дозволяється водити з лижами тільки по тротуару або лівому узбіччю дороги не більше ніж у два ряди;
— попереду й позаду колони мають бути супроводжуючі, які повинні мати червоні прапорці, а з настанням темряви і в тумані — запалені ліхтарі: попереду — білого кольору, позаду — червоного;
— спускатися з гір треба за сигналом учителя, строго по черзі;
— між лижниками, які спускаються, необхідно додержувати таких інтервалів часу, що виключають будь-яку можливість наїзду лижників один на одного;
— під час руху по ковзанярській доріжці учням не дозволяється різко зупинятися, а також відпочивати, стоячи на біговій доріжці, щоб не створювати умови для травмування інших;
— під час навчання на льоду потрібно використовувати бар’єри, поручні, а також страхувати кожного, хто виконує самостійний рух.
3.9.1. Вимоги безпеки під час занять із спортивних ігор (футбол, волейбол, баскетбол, гандбол):
3.9.2. Під час занять, тренування та змагань учні мають викопувати вказівки вчителя, тренера, судді, дотримуватись встановлених правил проведення і послідовність занять, поступово давати навантаження на м’язи з метою запобігання травматизму.
3.9.3. Одяг учнів, які займаються спортивними іграми, має бути легкий, не утруднювати рухів, взуття у гравців — баскетболістів, волейболістів, гандболістів — на гнучкій підошві типу кедів, кросівок, у футболістів — на жорсткій підошві.
3.9.4. Гравцям не слід носити на собі будь-які предмети, небезпечні для себе та інших гравців.
3.9.5. Учням, які грають у футбол, слід мати індивідуальні захисні пристрої: наколінники, захисні щитки під гетри; воротарям — рукавички.
3.10. Вимоги безпеки під час проведенням занять з плавання:
— здійснювати систематичний лікарський контроль за станом здоров’я дітей та перевіряти їх самопочуття перед кожним заняттям;
— не дозволяти дітям входити у воду при поганому самопочутті, якщо у них нежить або кашель;
— постійно проводити з дітьми пояснювальну роботу щодо правил поведінки на воді і дотримання техніки безпеки;
— не допускати неорганізованого купання і плавання, самовільних стрибків у воду й пірнання;
— не дозволяти дітям штовхати одне одного у воду, сідати одне на одного, хапати за руки і ноги;
— не проводити заняття на водоймищах за несприятливих метеорологічних умов (круті хвилі, сильний вітер, низька температура води і повітря, погана прозорість води та ін.);
— не допускати до води дітей без супроводження дорослих;
— при перебуванні дітей у воді вчитель повинен розташуватися на глибокому місці так, щоб діти знаходилися між ним і берегом;
— учитель повинен постійно тримати в полі зору дітей, які знаходяться у воді і бути з ними поруч, щоб на випадок необхідності негайно прийти на допомогу;
— при групових заняттях треба привчати дітей до непарного спостереження;
— усі вправи і прагнення самостійно плавати слід виконувати тільки в сторону берега (тобто з глибокого місця на мілке);
— тривале перебування під прямим промінням з непокритою головою може спричинити сонячний удар;
— у спеку після виходу з води треба відпочити в затінку;
— не допускати переохолодження дітей;
— уважно стежити за дітьми, які перебувають у воді;
— учитель виходить з води останнім, переконавшись, що усі діти знаходяться на березі;
— учитель повинен впевнено володіти прийомами рятування потерпілих на воді та надання їм першої долікарської допомоги.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
4.1. Відключіть електроапаратуру від мережі.
4.2. Приберіть робоче місце. Перевірте справність спортивного обладнання та меблів. Про виявленні недоліки повідомте директора школи.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
5.1. При виникненні пожежі в спортивному залі необхідно:
— ужити заходів щодо евакуації дітей з приміщення;
— вимкнути електромережу;
— повідомити пожежну охорону (тел. 101);
— повідомити директора школи;
— знеструмлену електропроводку можна гасити піском, водою, вогнегасником;
5.2. При ураженні електрострумом:
— відключити електроапаратуру від мережі;
— негайно розпочати допомогу потерпілому, викликати медичного працівника;
— повідомити про нещасний випадок директора школи.
5.3. Правила надання першої (долікарської) допомоги у випадку травм, пошкоджень.
5.3.1. Удари, розтяги: Внаслідок удару об твердий предмет або падіння можуть пошкодитись м’які тканини, розтягнутися зв’язки. Це проявляється у вигляді припухлості, синця в місці удару.
— створити спокій пошкодженій ділянці й покласти на неї 3-4 рази холод (щоразу на 1 годину з інтервалами 15-20 хв.);
— у разі удару носа, що супроводжується кровотечею, не дозволяється сякатися;
— голову слід. нахилити вперед, затиснувши крила носа пальцями на 10-15 хв.;
— за умови удару голови треба забезпечити спокій;
— під час транспортування постраждалого слід покласти на спину, підклавши під голову подушку або м’яку тканину;
— не можна дозволяти учневі з такою травмою самостійно йти в лікарню.
5.3.2. Переломи, вивихи: Основними ознаками перелому є різкий біль, що посилюється при спробі рухатися, припухлість, що поступово збільшується у місці пошкодження, деформація. Діагноз перелому може встановити тільки лікар. У разі вивиху відбувається зміщення з’єднаних кісток.
— не можна пробувати вправляти, тягти за пошкоджене місце;
— необхідно створити максимальний спокій, нерухомість пошкодженої частини тіла за допомогою транспортної шини — твердого матеріалу, обгорнутого в м’яку тканину;
— шину треба прибинтувати так, щоб вона захоплювала суглоби нижче і вище від місця пошкодження;
— у разі перелому кісток гомілки укладають дві шини із зовнішнього і внутрішнього боків ноги від стопи до верхньої третини стегна;
— у разі перелому стегна одну шину розміщують уздовж зовнішнього боку від пахвової западини пошкодженого боку до стопи, а другу — уздовж внутрішнього боку від паху до стопи;
— шини туго прибинтовують до ноги бинтами або рушниками в 3—4 місцях;
— стопу фіксують тугою пов’язкою;
— у разі перелому руки, ключиці або вивиху кісток у плечовому або ліктьовому суглобі руку притискують до тулуба, закріплюють пов’язкою.
5.3.3. Утоплення:
— витягши потерпілого з води, необхідно швидко очистити йому порожнину рота і витягти язик, щоб він не западав у горлянку;
— ставши на праве коліно, покласти потерпілого вниз обличчям на ліве — стегно, упираючись ним у нижню частину грудної клітки;
— у ділянці нижніх ребер натиснути на спину, щоб звільнити від води та інших предметів дихальні шляхи;
— потім покласти потерпілого на спину, щоб голова була відкинута назад, на тверду поверхню і почати штучне дихання способом «з рота в рот»;
— разом із штучним диханням здійснюють нагрівання розтиранням тіла.
5.3.4. Обмороження: Ознаки обмороження — оніміння пошкодженої частини тіла, збліднення, а потім посиніння шкіри і набряклість. Біль на початку не відчувається, але при відігріванні обмороженої ділянки з’являється різкий біль.
— унести потерпілого в тепле приміщення;
— розведеним спиртом розтерти побілілі місця до появи чутливості шкіри, а потім накласти пов’язку з вазеліном;
— необхідно напоїти потерпілого гарячим чаєм;
— якщо шкіра в місці обмороження набрякла і набула червоно-синюшного відтінку, розтирати його не можна – необхідно протерти тими самими розчинами й накласти суху стерильну пов’язку.
5.3.5. Поранення:
— необхідно зупинити кровотечу, накласти стерильну пов’язку і доставити потерпілого до лікаря;
— той, хто надає допомогу при пораненні, повинен з милом помити руки, а якщо це неможливо — намазати пальці йодною настоянкою;
— доторкуватися до рани навіть вимитими руками не дозволяється;
— не дозволяється обмивати рану водою;
— при незначних порізах рану обробляють йодною настоянкою і накладають марлеву пов’язку, яка захищає організм від мікробів і сприяє швидкому зсіданню крові;
— при пораненні склом або іншим предметом рану промивають великою кількістю дистильованої води або тампоном, змоченим етиловим спиртом або розчином перекису водню;
— виймають осколки скла і знову промивають рану спиртом або розчином перекису водню;
— якщо рана забруднена, бруд видаляється тільки навкруги, але ні в якому разі не з глибинних шарів рани;
— шкіру навколо рани обробляють йодною настоянкою або розчином брильянтової зелені, перев’язують і звертаються в медпункт;
— у разі кровотечі у вигляді крапель або рівної струмини під тиском судину, яка кровоточить, потрібно притиснути до кістки вище від місця поранення, а якщо це кровотеча на руці або нозі, то після цього максимально зігнути кінцівку в суглобі та забинтувати його в такому положенні;
— потім накладають джгут на 5—10 см вище від рани, під джгут необхідно підкласти тканину або марлеву пов’язку, а також записку про час його накладання;
— джгут не можна залишати на кінцівці довше ніж 1,5 год.
6. Вимоги безпеки на території школи:
6.1. Під час ожеледиці:
6.1.1. Ходити необхідно, не поспішаючи, ноги злегка розслабити в колінах, ступати на всю підошву, руки тримати вільними.
6.1.2. У разі втрати рівноваги необхідно швидко присісти, що дасть змогу утриматися на ногах, руки при цьому не тримати в кишенях.
6.1.3. Слід пам’ятати, що гальмовий шлях машини під час снігопаду та в ожеледицю збільшується, тому перебігання проїжджої частини дороги під час руху автомобілів може призвести до каліцтва, а можливо, і до загибелі.
6.1.4. Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль у суглобах, а на тілі з’явилися пухлини — необхідно терміново звернутися до лікаря в травмпункт.
Заступник директора школи
з навчально- виховної роботи
З обов’язками ознайомлений «____» 20___ року
Інструкцію отримав _________________
Кальницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.Я. Івашкевича
Затверджено наказом
по школі від ________ № __
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __
для вчителя
1. Загальні положення
1.1. Учителем може працювати особа, яка має спеціальну педагогічну освіту, підтверджену документом встановленої форми (дипломом).
1.2. При оформленні на роботу в навчальний заклад всі працівники повинні пройти попередній медичний огляд; при подальшій роботі медичні огляди проводяться періодично.
1.3. З учителем повинні бути проведені інструктажі з охорони праці: вступний (при вступі на роботу), первинний (на робочому місці), повторний (один раз на шість місяців).
1.4. У разі необхідності з учителем проводять позаплановий та цільовий інструктажі з охорони праці.
1.5. Якщо при проведенні занять учитель використовує електрообладнання (прилади, пристрої, верстати, комп’ютери), він повинен пройти відповідне навчання з наступною здачею екзамену і присвоєнням кваліфікаційної групи з електробезпеки.
1.6. Учитель повинен дотримуватися встановленого в навчальному закладі режиму праці та відпочинку і вимагати його дотримання від учнів.
1.7. Учитель повинен знати правила пожежної безпеки і вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками).
1.8. Учитель повинен вміти надавати першу (долікарську) допомогу. У разі захворювання дитини чи нещасного випадку повинен негайно викликати медичного працівника.
1.9. Учитель один раз на три роки проходить навчання з охорони праці (безпеки життєдіяльності) з наступною перевіркою знань.
1.10. При виконанні професійних обов’язків на вчителя (викладача) можуть діяти такі шкідливі або небезпечні фактори:
– висока психофізіологічна напруга;
– висока концентрація уваги;
– небезпека ураження електрострумом;
– небезпека виникнення загорань та пожеж;
– порушення параметрів мікроклімату, передбачених для навчальних приміщень;
– довготривалі статичні навантаження.
1.11. Якщо вплив шкідливих та небезпечних факторів, які діють на вчителя під час навчального процесу, можна зменшити за рахунок засобів індивідуального захисту, то вони видаються згідно з типовими або галузевими нормами.
1.12. Учитель (викладач) зобов’язаний оперативно повідомляти керівника навчального закладу:
– про всі недоліки в навчальному процесі, які негативно впливають на здоров’я учнів, а також у випадку ймовірності виникнення аварійної ситуації;
– про кожний нещасний випадок з учнями та співробітниками. У цьому разі першочергові дії вчителя (викладача) мають бути спрямовані на надання першої (долікарської) допомоги потерпілим та забезпечення безпеки учнів.
1.13. Учитель несе персональну відповідальність за життя та здоров’я учнів під час навчального процесу.
1.14. У своїй роботі учитель повинен активно пропагувати дотримання учнями вимог охорони праці, правил дорожнього руху, безпечної поведінки в побуті та громадських місцях.
1.15. Знання і виконання вимог цієї інструкції є посадовим обов’язком учителя (викладача), а їх невиконання — порушенням трудової дисципліни, що тягне за собою відповідальність, встановлену чинним законодавством.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Перед початком занять у навчальному приміщенні вчитель повинен перевірити стан меблів, обладнання, технічних засобів навчання, робочих місць учнів, їх відповідність нормам охорони праці, правилам техніки безпеки й санітарії та гігієни дітей та підлітків.
2.2. Перед допуском учнів у приміщення для занять учитель (викладач) повинен перевірити справність електричних вимикачів і розеток, а також виключити наявність оголених контактів дротів електромереж.
2.3. При необхідності використання учнями обладнання, пристроїв, учитель повинен перевірити їх справність, наявність захисних засобів, відсутність травмонебезпечних факторів.
2.4. На початку навчального року, а також перед початком занять за новою темою вчитель зобов’язаний провести з учнями інструктаж (з безпеки життєдіяльності, охорони праці).
2.5. Учитель зобов’язаний ознайомити учнів з правилами безпечної експлуатації обладнання, інструментів, пристроїв, які використовуються в навчальному процесі.
2.6. При встановленні порушень вимог охорони праці в приміщенні для занять, учитель не повинен розпочинати чи продовжувати роботу з учнями до усунення недоліків, які загрожують їхньому життю та здоров’ю.
2.7. Учитель зобов’язаний повідомити керівника або відповідальну посадову особу навчального закладу про причини відміни занять у кабінеті.
3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1. Учитель контролює обстановку під час занять та забезпечує безпечне проведення навчального процесу.
3.2. Під час занять у навчальному кабінеті виконується тільки та робота, яка передбачена розкладом і планом занять.
3.3. При проведенні демонстраційних робіт, лабораторних і практичних занять на допомогу вчителю повинен бути призначений помічник (лаборант, асистент). Учням забороняється виконувати функції помічника.
3.4. Учителю під час занять забороняється виконувати будь-які види ремонтних робіт на робочому місці учня чи в приміщенні. Ремонт виконується спеціально підготовленим персоналом закладу (електромонтером, слюсарем, електромеханіком).
3.5. Якщо під час занять раптово погіршився стан здоров’я одного з учнів або вчителя (викладача), мають бути прийняті екстрені заходи:
– при погіршенні стану здоров’я учня (запаморочення, втрата свідомості, кровотеча з носа і т. ін.) учитель надає йому необхідну першу (долікарську) допомогу та викликає медичного працівника;
– при погіршенні стану здоров’я учителя учні повідомляють про це керівника закладу. Керівник надає допомогу хворому та вживає заходів щодо продовження занять з учнями.
3.6. Учителю забороняється залишати учнів, з якими він проводить заняття, екскурсії тощо, без нагляду.
3.7. Учитель повинен вживати заходи дисциплінарного впливу до учнів, які свідомо порушують правила безпечної поведінки під час занять.
3.8. Учитель зобов’язаний повідомляти керівника закладу про всі недоліки в забезпеченні охорони праці, які знижують рівень безпеки життєдіяльності людини (норми освітленості, травмонебезпеки обладнання, інструментів тощо).
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Після закінчення роботи вчитель зобов’язаний:
– привести в порядок робоче місце;
– прибрати в установлені місця наочні посібники, журнал, зошити, інструменти, спецодяг та засоби захисту, інші матеріали;
– закрити вікна, кватирки, вимкнути світло та електрообладнання;
– повідомити керівника навчального закладу про виявлені порушення з охорони праці.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. У разі виникнення аварійної ситуації учитель повинен:
– негайно повідомити керівника навчального закладу або представника адміністрації про виникнення аварійної ситуації, її місцезнаходження;
– діяти чітко, без метушні, запобігати проявам паніки серед учнів та співробітників;
– евакуювати учнів із приміщення швидко, без паніки по шляхах евакуації;
– дотримуватися при пожежі інструкції з пожежної безпеки для навчального закладу;
– надавати першу (долікарську) допомогу потерпілим в аварійній ситуації.
Заступник директора школи
з навчально — виховної роботи _______________
З обов’язками ознайомлений «____» 20___ року
Інструкцію отримав _________________
________________________________________
Кальницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.Я. Івашкевича
Затверджено наказом
по школі від ________ № __
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __
для вчителя початкових класів
1. Загальні положенн
1.1. Інструкція з ОП для вчителя початкових класів поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу, які працюють у кабінеті початкових класів.
1.2. Постійне робоче місце працівника – кабінет початкових класів.
1.3. Працівник допускається до самостійної роботи за професією після щорічного проходження медогляду, ввідного та на робочому місці інструктажів з охорони праці.
1.4. Працівник зобов’язаний знати й виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з устаткуванням на робочому місці.
1.5. Основні небезпечні виробничі фактори на робочому місці:
— ураження електричним струмом при необережному поводженні з електророзеткою, електроапаратурою;
— загоряння електроапаратури внаслідок використання нестандартних запобіжників;
— одержання термічного опіку при заміні лампи діапроектора;
— отримання травми під час користування несправними меблями.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи.
2.1. Перевірити справність меблів у кабінеті (стільців, столів, дошки, шаф).
2.2. Перевірте надійність кріплення унаочнення та стендів.
2.3. Перед використанням електроапаратури перевірити електрошнури з метою виявлення видимих пошкоджень ізоляції.
2.4. Про виявлені пошкодження меблів, унаочнення чи електрообладнання повідомити директора школи.
3. Вимоги безпеки під час роботи.
3.1. Не користуйтеся несправними меблями.
3.2. Не підключайте електроапаратуру до мережі в розібраному стані.
3.3. Перед заміною запобіжників не забудьте вийняти вилку з розетки мережі.
3.4. Ремонт електроапаратури, заміну лампи діапроектора й чистку оптичних деталей слід проводити, відключивши електроапаратуру від мережі.
3.5. При заміні лампи діапроектора не слід виймати її з патрона одразу після відключення діапроектора від мережі, оскільки лампа нагрівається під час роботи до високої температури.
3.6. Не залишайте без догляду на тривалий час включену електроапаратуру. При тривалих перервах вийміть вилку шнура живлення зі штепсельної розетки.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
4.1. Відключіть електроапаратуру від мережі.
4.2. Приберіть робоче місце. Перевірте справність меблів і обладнання. Про виявленні недоліки повідомте директора школи.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
5.1. При виникненні пожежі в кабінеті історії необхідно:
— ужити заходів щодо евакуації дітей з приміщення;
— вимкнути електромережу;
— повідомити пожежну охорону (тел. 101);
— повідомити директора школи;
— знеструмлену електропроводку можна гасити піском, водою, вогнегасником;
5.2. При ураженні електрострумом:
— відключити електроапаратуру від мережі;
— негайно розпочати допомогу потерпілому, викликати медичного працівника;
— повідомити про нещасний випадок директора школи.
6. Вимоги безпеки на території школи:
6.1. Під час ожеледиці:
6.1.1. Ходити необхідно, не поспішаючи, ноги злегка розслабити в колінах, ступати на всю підошву, руки тримати вільними.
6.1.2. У разі втрати рівноваги необхідно швидко присісти, що дасть змогу утриматися на ногах, руки при цьому не тримати в кишенях.
6.1.3. Слід пам’ятати, що гальмовий шлях машини під час снігопаду та в ожеледицю збільшується, тому перебігання проїжджої частини дороги під час руху автомобілів може призвести до каліцтва, а можливо, і до загибелі.
6.1.4. Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль у суглобах, а на тілі з’явилися пухлини — необхідно терміново звернутися до лікаря в травмпункт.
Заступник директора школи
з навчально-виховної роботи
З обов’язками ознайомлений «____» 20___ року
Інструкцію отримав _________________
Кальницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.Я. Івашкевича
Затверджено наказом
по школі від ________ № __
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __
ДЛЯ ВИХОВАТЕЛЯ ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ
1. Загальні положення
1.1. Вихователем групи продовженого дня може працювати особа, яка має спеціальну педагогічну освіту, і за станом здоров’я може виконувати професійні обов’язки.
1.2. Перед призначенням на роботу і періодично (один раз на рік) вихователь повинен проходити медичний огляд.
1.3. З вихователем мають бути проведені інструктажі з охорони праці: вступний (при вступі на роботу), первинний (на робочому місці), повторний (один раз на шість місяців).
1.4. У разі виконання робіт, які не передбачені трудовою угодою або на які не оформлюються розпорядження чи інші документи, вихователь повинен одержати цільовий інструктаж на робочому місці.
1.5. Вихователь повинен знати правила пожежної безпеки і вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками).
1.6. Вихователь повинен вміти надавати першу (долікарську) допомогу. У разі захворювання дитини чи нещасного випадку повинен негайно викликати медичного працівника.
1.7. Вихователь один раз на три роки проходить навчання з охорони праці (безпеки життєдіяльності) з наступною перевіркою знань.
1.8. При виявленні несправності обладнання, устаткування, пристроїв та в разі нещасного випадку, який трапився в навчальному закладі, вихователь зобов’язаний повідомити керівника закладу.
1.9. Вихователь відповідає за життя та здоров’я вихованців групи, в якій він працює, забезпечує їх навчання, виховання та розвиток.
1.10. Знання і виконання вимог цієї інструкції є посадовим обов’язком вихователя, а їх невиконання — порушенням трудової дисципліни, що тягне за собою відповідальність, встановлену чинним законодавством.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Вихователь перед початком роботи зобов’язаний оглянути ігрову кімнату, ігровий майданчик з метою виявлення та усунення небезпечних для дітей факторів.
2.2. Перед проведенням екскурсій або прогулянок вихователь повинен заздалегідь приготувати питну воду в закритій посудині та аптечку першої допомоги.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Вихователь зобов’язаний:
3.1.1. Постійно стежити за станом обладнання, вживати заходів щодо усунення несправностей.
3.1.2. Бути уважним до дітей — не залишати їх без нагляду.
3.1.3. Не залучати дітей для одержання їжі з кухні і роздачі гарячих страв під час чергування в групі.
3.1.4. Під час прийому їжі стежити, щоб діти правильно користувалися столовими приборами, попереджувати їх про можливі опіки гарячою їжею.
3.1.5. Для пиття дітям давати тільки кип’ячену воду і в індивідуальних чашках, зберігати воду в чистій закритій посудині.
3.1.6. Під час використання технічних засобів навчання дотримуватися інструкцій з їх експлуатації та правил електробезпеки: вмикати їх у мережу лише сухими руками, стежити за відповідністю показників напруги в електромережі, користуватися справними електроприладами, розетками, вимикачами.
3.1.7. Тримати ножиці, голки, сірники, миючі засоби, ліки та інші небезпечні для здоров’я дітей предмети в недоступному для дітей місці (зачиненій шафі); ножиці для занять повинні бути з тупими кінцями.
3.1.8. Під час проведення занять стежити за правильною поставою вихованців; вони повинні тримати рівно корпус, сидіти глибоко на стільці, ступні ніг мають спиратися на підлогу, відстань від очей до поверхні столу — 30-40 см.
3.1.9. Під час прогулянки забезпечити умови для проведення ігор, вправ на бумі, драбинках тощо з обов’язковою підтримкою дітей, систематично стежити за міцністю кріплення фізкультурного обладнання та за правильною обробкою дерев’яних конструкцій та приладів.
3.1.10. Під час прогулянки весь час тримати всіх дітей у полі свого зору, збираючись повертатись назад, перевірити їх присутність, йти позаду, щоб бачити всіх дітей, у першій парі ставити найбільш організованих дітей.
3.1.11. У разі виходу на прогулянку з дітьми за межі навчального закладу дотримуватися правил дорожнього руху, переходячи вулицю, зупинити дітей біля пішохідного переходу, стати з червоним прапорцем на проїжджій частині дороги, що буде сигналом для припинення руху транспорту. Після повної зупинки транспорту, перейти вулицю з дітьми.
3.1.12. Не допускати прогулянок-екскурсій з дітьми поблизу доріг з інтенсивним рухом транспорту.
3.1.13. Під час проведення занять на свіжому повітрі та прогулянок стежити, щоб діти не вживали ягоди, рослини та гриби.
3.1.14. Під час перебування на території навчального закладу стежити, щоб діти не виходили за її межі. Хвіртка повинна завжди бути замкненою, вихідні двері закладу зачинені на засув.
3.1.15. У літній час стежити, щоб діти мали легкі головні убори для уникнення перегрівів.
3.1.16. Негайно ізолювати дитину, яка захворіла у дошкільному закладі.
3.1.17. Завжди залишатися з вихованцями, не залишати їх без нагляду.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Вихователь зобов’язаний:
– перевірити стан приміщення;
– вимкнути всі технічні засоби навчання з електромережі;
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. У разі виникнення будь-якої аварійної ситуації вихователь повинен:
5.1.1. Негайно повідомити про це керівника навчального закладу або представника адміністрації.
5.1.2. Терміново відключити у групі все електрообладнання, яке знаходиться у робочому режимі.
5.1.3. Евакуювати дітей із приміщення у випадку пожежі відповідно до плану евакуації. У разі потреби звернутися по допомогу до інших працівників.
5.1.4. Повідомити керівництво у разі травмування дітей або працівників закладу.
5.1.5. Надавати потерпілим першу (долікарську) допомогу, залишатися з ними до приходу медичного працівника.
Заступник директора школи
з навчальн- виховної роботи ______________
З обов’язками ознайомлений «____» 20___ року
Інструкцію отримав _________________